Зазвичай, коли музикант йде з культового рок-гурту, далі починається класична історія: нескінченні ностальгійні інтерв'ю та акустичні концерти зі старими хітами. Але з Павлом Ґудімовим все пішло зовсім не за сценарієм.

Для багатьох він назавжди залишається тим самим гітаристом із «золотого» складу «Океану Ельзи», з яким вони пройшли перші десять років. Здавалося б, збирай стадіони і радій життю. Проте у 2005-му Павло робить несподіваний крок: ламає цей звичний шаблон і з головою пірнає у візуальне мистецтво, кураторство та дизайн.

Звісно, музику він відпустив не відразу. Його гурт «Гудімов» ще встиг круто вистрілити — чого вартий лише кліп на пісню «Коротка розмова», який потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Уявіть собі: хлопці примудрилися відзняти матеріал, змонтувати його і видати прямісінько в телеефір всього за півтори години. Це був абсолютний драйв.

Після цього Павло остаточно перезібрав себе, закріпившись у статусі одного з найвпливовіших культурних менеджерів країни. Його головним проєктом став артцентр «Я Галерея». Почавши з Києва, простір згодом потужно масштабувався у Львові та Дніпрі.

І що найважливіше — Ґудімову ніколи не було цікаво просто розвішувати картини по білих стінах, щоб їх швидко купили. Він підходить до справи як справжній дослідник. Його виставки — це завжди масштабні історії на перетині різних жанрів, які буквально змушують нас діставати із забуття і переосмислювати власну культуру та спадщину.