Вулиця Вірменська у Львів — це місце, де історія поєднується з легким абсурдом і мистецтвом, яке потрібно не тільки дивитись, а й відчувати. Окрім старих кам’яниць, двориків і кав’ярень, ця вулиця має свій особливий шар — іронічний, творчий і дуже львівський.

Вулиця відома своїм вірменським колоритом, старою забудовою і концентрацією кав’ярень та арт-просторів. Але справжні деталі відкриваються в глибині — у двориках і тупиках, де місто починає трохи гратись.

Саме біля Галерея Дзиґа заховані дві неочевидні, але знакові міські історії.

«Усмішка» — найменший пам’ятник Львова, створений художником Олег Дергачов у 2001 році. Це невелика скульптура-риба, яка виглядає трохи дивно і водночас дуже по-людськи: замість плавників — пальці, обличчя з рисами людини і головне — щира усмішка. Ідея автора — не зафіксувати форму, а змінювати її з часом. У 2008 році скульптуру оновили, і в майбутньому планується ще кілька таких трансформацій — як відображення настрою міста. У 2012 році «Усмішка» увійшла до топу найоригінальніших скульптур України і стала однією з найвпізнаваніших арт-деталей Львова.

Ще одна несподівана деталь — «Драбина в небо», закріплена на фасаді тієї ж «Дзиґи». Щоб її побачити, потрібно просто підняти голову — і це вже частина ідеї. За словами Маркіян Іващишин, вона символізує вихід із тупика — не фізичного, а скоріше внутрішнього чи творчого. Автор задуму — художник-архітектор Юнія Коваль. І що цікаво — попри очевидну спокусу, ніхто так і не наважився “перевірити”, куди вона веде.

Вірменська — це не про головні маршрути. Це про деталі, які знаходять випадково.
Саме тут Львів відкривається не як місто-музей, а як живий простір, який вміє жартувати, дивувати і трохи провокувати.