LVIV.COM

Знести чи ревіталізувати – головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Ділись, Бро

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста
Роман Тищенко

Львів – не тільки туристичний центр України. На 40% міста розташовані заводи. Наскільки доцільна ревіталізація в Україні, в чому особливість західного досвіду та чому радянські заводи краще не зносити – про це розповів головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.


Міська рада Львова оголосила про 15 промислових об’єктів, які планує перепрофілювати під потреби ринку і втілити у них нове життя. Для того, щоб з'ясувати, що саме планується будувати на цих заводах, ми взяли інтерв'ю у головного архітектора Львова Юліана Чаплинського.

Знести не можна ревіталізувати – головний архітектор Львова про заводи міста

Юліан Чаплинський, головний архітектор Львова

Про доцільність ревіталізації в українських реаліях

Те, що оголосила міськрада – це швидше спроба керування процесами, а не їх фінансування. На Заході є практика ревіталізації двох видів: знос заводу повністю або його пристосування. Пристосування заводів відбуваються у кілька етапів. Спочатку визначається, чи це доцільно фінансово, чи це пам’ятка або якась історична річ, і чи варто його пристосовувати. Візьмемо для прикладу трамвайне депо. Офіційно – це не пам’ятка архітектури, але безперечно цінний представник архітектури австрійського періоду. Радянська архітектура не завжди доцільна містобудівельно, не завжди естетично приваблива, і тому її не завжди варто зберігати. Багато заводів зносяться і на їх місці розбудовується житло. Так вже зробили на трьох заводах в місті. На ЖК Пасічному, на заводі залізобетонних виробів та на Сільмаші.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Трамвайне депо (LEM station), Львів

Один із таких радянських об’єктів, який планується ревіталізувати – це завод радіоелектронної апаратури – РЕМА. Він має цікаву історію і доволі хаотичну забудову. Він був органічним чином заселений орендарями творчих спеціальностей: дизайнерами, театралами і художниками. Власники не могли створити нормальну пропозицію по якості офісів і здавали її за безцінь. Дизайнери почали пристосовувати її для своїх потреб і створили там творчий анклав. Одночасно такі процеси почалися у старому Трамвайному депо. Міська рада побачила, що це варто підтримати, та почала влаштувати публічне обговорення.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод РЕМА, Львів

Особисто я не романтик і доволі тверезо дивлюсь на речі. Ревіталізація заводів багато де практикується у Європі, коли цілі промислові комплекси перебудовують для потреб міста. Так, одна із найіндустріальніших областей Західної Європи – Рурська область у Німеччині, практично вся була перепрофільована. Тепер це скоріше музей історії Рурської області. Але для цього витратили мільйони євро. Це була чітка політика держави, і Рур це – пам’ятка історії.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Рурський регіон, Німеччина

У нас в Україні таких грошей наразі немає. Натомість, можна поговорити про можливості та способи ревіталізації, надихнути на це людей, допомогти підприємцям, які хотіли б доєднатися до творчих анклавів. Не хотілося б, щоб промислові території спустошувалися, або перетворювалися просто на житло.

Тобі також буде цікаво прочитати:

Безпека VS креативність – фоторепортаж із Заводу РЕМА

Про ревіталізацію неісторичних промислових будівель

У випадках, коли можна використати колони, фундаменти і ферми перекриття – ревіталізувати промисловість дуже доцільно. Особливо, коли новий власник хоче зробити на заводі громадський об’єкт, який вимагає великих прольотів. Певні конструкції на заводах виготовлялися з недешевих матеріалів. Прольоти в цехах – ферми і плити, мають довжину по 12, 24 та навіть 40 метрів. Зараз для того, щоб зробити таку ферму треба витратити несамовиті кошти. Із таких конструкцій складаються цехи заводу Автонавантажувач у Львові – там величезний проліт. Це приміщення викуплене, і загалом воно в дуже поганому стані, але конструкції цілком прийнятні. Там поєднання цехів австрійського і радянського періодів. Власник звернувся по рекомендації – що б можна було зробити на цьому просторі. Ми довго думали, у що б можна було перетворити цех і дійшли висновку, що це б міг бути чудовий конгрес-хол. Конструкції заводу могли б ще довго служити – потрібно просто поміняти інтер’єр, оздоблення і фасад. Це було б простіше і дешевше, ніж будувати завод наново. Власнику ця ідея сподобалася, і зараз він консультується з різними партнерами.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод Автонавантажувач, Львів

Про відмінність у будівельних нормах

Якщо старий завод хтось забажає ревіталізувати, то найпростіше – це вирішити проблему із відмінністю у будівельних нормах. Якщо завод мав проведені комунікації до себе, до очевидно, що вони споживали значно більше ресурсів, ніж житловий будинок. Що стосується електрики – то для організації виробництва на заводах були надпотужності, щодо каналізації – то це теж елементарно. У громадських спорудах природнє освітлення вимагається у всіх типах приміщень, тому якраз промисловість під офіси, чи для торгівлі на заводах надається дуже охоче – тому що вимоги подібні.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод РЕМА, Львів

Про аварійний стан на заводах

Незадовільний стан на об’єктах може існувати до першої перевірки, до першого випадку. Якщо завод перетворюється в новий потужний об’єкт, як Lem station у Трамвайному депо – то для нього робиться одна загальна робота. Для цього має бути розроблений спільний проект із комплексною експертизою по всіх видах інженерних підрозділів і по всіх питаннях безпеки. Коли об’єкт функціонує як-небудь – тут вже питання перевірок і інспекцій, які перевіряють побут. Цим займаються санстанції і пожежники, але це не стосується пристосування і здачу в експлуатацію окремих кімнат. Формально, завод РЕМА ніхто не закривав і він продовжує працювати по документах – тому його здають покімнатно, або по поверхах.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод РЕМА, Львів

Порушення правил безпеки ставить у небезпечне становище тих, хто знаходиться на об’єкті. Це відповідальність у першу чергу директора. Навіть, якщо хтось поріже палець на такому ревіталізованому заводі, за це буде відповідати директор. Він має зробити безпечною територію, коли здає її в оренду.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод РЕМА, Львів

У наших реаліях відповідальність починається лише коли щось станеться. Безперечно, що такі заводи вимагають бути відповідними до всіх правил безпеки, мати шляхи евакуації і бути утепленими. Інколи ж ці простори об’єктивно нагадують більше як штабик для дітей, які там на свій страх і ризик бавляться у козаків-розбійників. На місці адміністрації заводів я би дуже добре задумувався про питання безпеки.

Про загальну концепцію розвитку міста

Деякі спеціалісти наголошують на тому, що працювати із окремими заводами недоцільно, тому що так важко врахувати цілісну картину міста. На перший погляд незрозуміло як вплине модернізація заводу на міський ландшафт, як вдасться інтегрувати простір.

Бюро архітектури працює разом із німецькими й австрійськими колегами і почало програму по інтегрованій концепції розвитку міста. Це неформальна назва, формально – це зміни до генплану. Вони стосуються у ж тому числі і заводів. Для тих територій, які вже реконструюються, розробляються детальні плани територій і концепції розвитку. Наприклад, на Стрийській повністю знесуть Львівприлад і збудують ІТ комплекс на 45000 м2. Для нього проводилася співпраця із польським бюро Voicehovsky architecture з Варшави. Вони розробляли концепцію, а київське бюро робило проект. Всі такі проекти проходять довге обговорення з управлінням архітектури і проходять містобудівельні ради. Там вони проходять всі фільтри критики, застережень і побажань.

Знести чи ревіталізувати - головний архітектор Львова Юліан Чаплінський про заводи міста

Завод Полярон, Львів

Тому я вважаю, що говорити про комплексну річ нереально. Всі заводи у приватних руках. На одному лише Кінескопі 70 власників. Коли приходить інвестор і каже, що він хотів би робити із заводів громадські простори, то його замовлення узгоджують із детальними планами території. На цій стадії вирішується, які функції необхідні певному району, скільки садків та шкіл потрібно. Управління архітектури міста вимагає цього від інвестора. Так, у проекті заводу Полярон, інвестор погодився звести на території колишнього заводу Полярон не тільки житло, а й дитячий садок і школу. При чому це буде приватна школа – ми порадили польську фірму, яка хоче будувати школу нового зразка. Місто може модерувати процес ревіталізації і впливати на нього.

Фото: Juliya Low та автора

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу
Зараз читають