LVIV.COM

Водій трамвая – виворітний бік професії

Ділись, Бро

Марина Романцова

Profогляд - це серія репортажів про виворітну сторону професій. Тут висвітлюється внутрішня "кухня" і все те, що приховується від нас у повсякденному житті.

Водій трамвая

Оксана Жабич у 18 років сіла за кермо трамвая, а сьогодні покаже закулісся своєї професії. "В роботі траплялось всяке - одного разу бачила голу жінку, яка прямувала містом". 


 

Відео у 360°

Усередині вагону прохолодно і шумно, як в боїнгу. Крісла "Електрону" нові, м'які й поки що чисті. За вікнами урбаністичні пейзажі Сихова. Кінцева - люди покидають салон, залишаючи тишу, простір і запах весняного повітря. Розворот. А навколо - поля і городи, ніби їдемо далеко за містом, у зовсім іншому вимірі. І лише кілька хвилин, доки не поверне колія. 

Пустий трамвай

У кабіні водія затишно. Електронні панелі блищать під випадковим сонечком. Ліворуч зручно лежать гроші, блокнот і ручка. Біля стіни притулились пальто і сумка пані водія. За кілька хвилин у куртці починаєш пріти. Пані Оксана усміхається і запрошує ближче, дивитися. Перед наступним виїздом у нас усього п'ять хвилин. 

Пані Оксана в трамваї

Як керувати трамваєм? 

Усередині для двох місця мало. Не дивно - за регламентом під час руху водій в кабіні повинен бути один. Керувати "Електроном" не складно, та після старого трамвая довелось перевчатись. Управління ручне, за допомогою комп'ютерної панелі. 

"Коли прийшли перші "Електрони", нам видали два направлення на стажування. Вишколені водії згодом мали навчити решту. Однак, до старого трамвая всі настільки звикли, що вчитись керувати новим ніхто не хотів!", - сміється пані Оксана.

З часом добровольці знайшлись - амбіційні молодші водії, що встигли пропрацювали лише по два роки. "І подивилась я на них, а сама думаю - та чого ж я, не зможу спробувати?"

Коли вперше відкрили сихівський маршрут, везли начальство з ЛМР. Їхав Садовий, керівні з міської ради. А пані Оксана була першою, хто везла звичайних пасажирів. 

"Це лишень недавно сіла за кермо "Електрону". Щастя велике, що коло мене в цей день їхала начальниця маршруту - допомагала керувати, продавати квитки. Людей було багато, але двоє якось дали раду. Зараз то вже інша справа - досвід і практика дають своє".

Оксана Жабич за кермом трамваю

Чим відрізняється "Електрон" від свого попередника?

"Керувати "Електроном" зовсім по-іншому. Там педальне керування, а тут - ручне. Складніше продавати квитки. Мусиш їхати, а тобі в двері стукають з грошима. Вже коли накатом рухаєшся, руки вільні і можна продавати. Люди дратуються, що довго, але по-іншому ніяк - це ж велика відповідальність.

"Електрон" ширший. Коли вже звикла до одного розміру, а тут сіла за інший, треба бути уважною і правильно все розрахувати.

Новий трамвай працює на електроніці. В старій моделі інколи зламається щось - і мусиш чекати, доки під'їде КРаЗ і відтягне тебе на ремонт. А в "Електроні" ще поки не знаєш всіх нюансів. Згасне квадратик на панелі і треба дзвонити до майстра, радитись. 

Але одна відмінність мені дуже подобається. В "Електроні", коли їде багато людей, якщо у дверях лишиться чиясь нога, рука, голова чи сумка - двері не зачиняться. А трамвай не поїде, доки не закриті всі двері", - залюбки ділиться досвідом водій. 

Панель керування "Електрону"

Як працюють водії?

"Робота позмінна. Нарядчик, маючи в базі усі прізвища, щодня складає графік, враховуючи побажання водіїв. Щомісяця треба набрати певну кількість годин, не менше і не більше. Кожен водій працює 4 дні, п'ятий - вихідний. 

Водії щодня телефонують до диспетчера по випуску і питають, в яку зміну виходити. На роботу розвозить автобус. Коли поставили першу зміну, вставати треба рано, бо розвозка о 4:50.

Перед роботою завжди є прийомка вагону. Водій повинен перевірити, чи все гаразд з трамваєм. Є стимул прийти раніше - тоді буде більше часу на перевірку.

В кінці зміни потрібно заповнити накладну і здати гроші з непроданими квитками." 

 Небезпека у професії

"Трапилась одного разу неприємна ситуація. Їхала я на 2-му маршруті, на Степана Бандери. Ще вела старий трамвай. На повороті зліва мене різко обігнала машина і зупинилась пропустити пішохода. А я їду, трамвай - 20 тонн, зупинитись не встигаю... Протаранила автомобіль.

Велика удача, що ніхто не постраждав. А мене колотить, руки тремтять... Переживала дуже", - зітхнула пані Оксана. - "Потім мене викликали на суд, бо водій не хотіла визнавати вину. На щастя була камера, яка все зафіксувала. 

Ще був момент, коли потрапила в аварію з мужчиною. Їдучи наверх, набрала швидкість, а тут виїжджає він. І зупиняється прямо перед трамваєм! Я одразу по тормозам, але ліве крило йому таки заділа. 

Потім він писав у фейсбуці, просив свідків надати відео... Але в коментарях йому пояснили, що був неправий, бо виїхав не за правилами. Того разу суду не було". 

Курйози

"Є один чолов'яга, що любить жалітися. Заходить, постукуючи паличкою, обирає зручне місце і слідкує, як їдеш. А це ж дорога, не завжди виходить їхати за регламентом. Де треба зупинитись, бо затор, де на зупинці довше постоїш, доки бабуся з паличкою дійде. Не закривати ж перед нею двері...

А він дивиться і як йому не подобається щось - стукає на виході у скло і погрожує: "Ти швидкість перевищила, я от подзвоню кому треба і завтра ти тут працювати не будеш!". Але у нас його вже всі знають, то не дуже звертають увагу на такі звернення. 

А було раз, їду у першу зміну, година п'ята ранку, проїжджаю перед ратушею - а там жінка гола! І фотограф коло неї крутиться, поки вона позує, в чому мати родила. І оце думаю, чи то професія в неї, чи то без комплексів зовсім... Але вже би нехай вночі то робили, то ж люди навколо!

Потім в журналі бачила її фото, стидно дивитись було", - жінка зніяковіло всміхнулась.

Вибір професії

Оксана мріяла бути вчителем. До педагогічного одразу не вступила, тому пішла вчитись у стрийське ПТУ, аби не втратити рік. Закінчивши навчання, її відправляли здобувати вищу освіту у Могилеві-Подільському, та батько не пустив: "То так далеко, дитинко, не хочу, аби їхала".

Двоюрідна сестра запропонувала роботу. "Подумала собі - я буду їздити за кермом трамваю, то ж цікаво напевно! Так і працюю вже 25 років, з 18-ти.

Багато думала, чим би я ще займалась, окрім цього. Я і співати люблю, і анекдоти розповідати. Але уявити для себе іншу професію не можу", - ділиться жінка.

Пані Оксана - водій трамвая

"Всяке трапляється у роботі. Буває, попадеться людина у поганому настрої, обізве і забуде - а я їду і думаю про це цілий день. Чи то може не так щось зробила...

А іноді заходить пасажир, дає гроші на квиток, та й не каже скільки йому. Питаюся - що вам? А він хамить, мовляв, чи то не бачиш, що я один зайшов?

Але все одно люблю свою роботу. І люблю людей, бо не можу не любити. Коли чи подякує хто, чи просто усміхнеться, то одразу стає приємно. Бо стараюся для них і знаю, що приношу користь". 

Зараз читають
x Close

Стань нашим бро у Facebook!