LVIV.COM

Соціальний бізнес vs. депутатські обіцянки

Ділись, Бро

Соціальний бізнес vs. депутатські обіцянки
Олег Твердь

Нещодавно депутати Львіської міськради не проголосували за надання в оренду приміщення Жіночому центру "Фонду Горіховий дім". Цей центр донедавна давав прихисток жінкам, які опинились на вулиці, щоб вони могли повернутись у суспільство повноправними. Але орендоване ними попереднє приміщення продали. Унікальним це місце робило й те, що частина зароблених коштів іншими двома уже бізнес-проектами Горіхового дому йшла на його утримання. Таку модель підприємництва називають соціальним бізнесом. Сьогодні через депутатське неголосування жінки у кризових ситуаціях більше не мають, куди звертатися. Адже подібних закладів у Львові немає.

Горіховий дім

ЩО ТАКЕ ГОРІХОВИЙ ДІМ

Горіховий дім — соціальне підприємство. Воно має два бізнесові проекти: пекарня та їдальня. Частина зароблених ними коштів йде на утримання і розвиток соціального проекту Жіночий центр, мета якого — реінтеграція у суспільство жінок, які опинилися на вулиці. Тобто після центру вони як мінімум мають мати роботу та житло, тобто бути у змозі самостійно себе забезпечувати. Під час перебування у центрі жінки отримують, в першу чергу, житло, а також іншу необхідну допомогу: психологічну, юридичну тощо.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ

У Львові 2008 року провели дослідження про бездомність у місті. Воно показало, що найбільш незахищена категорія бездомних — жінки. Найчастіше вони потрапляли на вулицю через домашнє насилля, сирітство, торгівлю людьми та негативний досвід на заробітках.

Як реакція на дослідження у вересні 2010-го відкрили Центр інтегральної опіки для жінок (Жіночий центр). Проект реалізували завдяки фінансуванню групи Adoption Lviv, ініційованою партнерською організацією De Tussenvorziening (Нідерланди) та Clifford Chance Ukraine.

Юрій Лоатинський

Юрій Лопатинський, засновник Жіночого центру і співзасновник благодійної організації "Фонд Горіховий дім"

Юрій Лопатинський, засновник центру і співзасновник благодійної організації "Фонд Горіховий дім", розумів, що проект не може постійно існувати на пожертвах та грантах. Тому у червні 2011 року він запустив перший бізнес-проект — пекарню “Горіховий дім”. З того моменту Горіховий дім починає працювати за моделлю соціального підприємства.

ПЕКАРНЯ ТА ЇДАЛЬНЯ ГОРІХОВОГО ДОМУ

У пекарні в основному роблять печиво. Зазвичай з горішками, завжди без хімдобавок. Його ціна вища середньої — якість відповідна. Гріссіні, кантучіні, мигдальні зірки та багато інших видів печива продають на замовлення. Серед постійних замовників є декілька львівських ІТ-компаній. Але в пекарні не відмовлять і тому, хто захоче 200 грам випічки. Цільова аудиторія — люди непоганого достатку, які готові жертвувати на добрі справи.

Також пекарня співпрацює з кількома роздрібними мережами та закладами у місті.

Нещодавно тут запустили новий продукт — Корисну коробку. Разом з печивом продають хенд-мейд набір з інструкціями, завдяки яким батьки разом з дітьми можуть щось змайструвати.

Їдальня запрацювала тільки цього року. Окрім звичайного закладу харчування з першим, другим та десертом також займається кейтерингом.

Горіховий дім
Горіховий дім

ЯК ПРАЦЮЄ ЖІНОЧИЙ ЦЕНТР

Жіночий центр допомагає ставати на ноги. Ключове слово — допомагає. Тому у нього потрапляли ті, які були готові підійматися.

У будівлі, де донедавна був центр, жінки могли прожити до 14 місяців. Вони частково оплачували комунальні послуги. Це одна з речей, яка провокувала жінок до відповідальності за себе. Вона підштовхувала їх шукати роботу, що було одним зі завдань центру.

Перед прийняттям жінки, з нею проводили глибинне інтерв’ю. За його результатами складали індивідуальний план - конкретні цілі та завдання для реінтеграції.

За весь час через центр пройшло понад вісімдесят жінок. Значна частина з них зуміла повноцінно повернутися у суспільство. Більше, як працював центр, можна почитати тут.

Так виглядала попередня будівля Жіночого центру:

 

Жіночий центр "Горіховий дім"
Жіночий центр "Горіховий дім"
Жіночий центр "Горіховий дім"

МІСЬКІ ДЕПУТАТИ ТА НЕГОЛОСУВАННЯ

Міська влада обіцяє виділити приміщення для Жіночого центру ще з 2009 року. Проте ще тоді процес сильно затягувався, тому працівники центру знайшли тимчасове рішення — донедавна орендували будівлю у монашого згромадження. Цього літа будівлю продали, тому питання про виділення нового приміщення стало дуже гостро. Жіночий центр міг залишатись у старому домі лише до листопада.

“Інформація про продаж відома нам уже давно і пропозиція будинку на Личаківській була логічним завершенням діалогу із департаментом гуманітарної політики міської ради”, — каже Юрій Лопатинський.

Після всіх бюрократичних тяганин голосування “Про надання благодійній організації “Фонд Горіховий дім“ в оренду нежитлових приміщень на вул. Личаківській, 90” призначили на 10 листопада. Перед тим розглядали декілька варіантів будівель. За словами працівників Горіхового дому, зійшлися саме на цьому, бо інші потребували або великих ресурсів на ремонт, або були взагалі непридатними для нового Жіночого центру.

Вероніка Саврук, PR-менеджер "Фонду Горіховий дім" каже, що вони очікували на підтримку депутатів:

“Ми пройшли всі формальні процедури. Але депутати не проголосували. Перед нашим був ряд однозначних питань, де просто голосували “за”, “за”, “за”... А коли дійшло до Горіхового дому, всі такі стоп — і почалася дискусія”.

Тоді депутати почали “з’їжджати”. Після того, як зачитали рекомендаційне клопотання УГКЦ від владики Венедикта один депутат сказав, що вони на засіданні профільної комісії не дійшли згоди щодо виділення саме цього приміщення. А ще, що приміщення виділять, але інше. Тоді інша депутатка підтримала таку ініціативу, кажучи, що будинок на Личаківській, 90 є надто "комерційно привабливим" і місто могло би мати з нього зиск. Результат: 27 — за, 2 — утримались, 27 — взагалі не голосували. Таким чином нове приміщення для Горіхового дому не надали.

відео можна дивитися з 3:50 хв

ЯКИМ МАЄ БУТИ НОВИЙ ГОРІХОВИЙ ДІМ
— Наступний Горіховий дім, той що на Личаківській, — каже Юрій Лопатинський, — ми бачимо із трьома складовими:

1. Насамперед він повинен реагувати на кризову ситуацію, в яку потрапляє жінка. Тобто заклад передбачатиме постійну наявність соціального працівника та кількох кімнат для тимчасового проживання.

2. Друга складова — це використання будинку для потреб місцевої громади. Тобто будинок матиме приміщення, у якому можна буде відвідати різноманітні курси чи провести зустрічі. Це, у свою чергу, буде дуже важливим елементом підтримки жінок у кризі.

3. Та на кінець — будинок повинен мати елемент, який забезпечуватиме його фінансові потреби. Фактично у новому Горіховому домі можна буде придбати продукцію пекарні/їдальні. Ця складова також може слугувати місцем праці для жінок у кризових ситуаціях.

ЩО ЗАРАЗ

В останні місяці Жіночий центр не приймав нових клієнток, адже працівники знали про продаж попередньої будівлі. На час виселення там жило семеро жінок. Шестеро із них змогли винайняти житло самостійно. Горіховий дім планує фінансово підтримати їх до середини наступного року. Самі працівники залишились, і зараз працюють над новою концепцією підприємства.

Сьогодні не має де жити лише Таміла. У жінки деменція (вона втрачає пам’ять), тому потребує опіки. На жаль, двоє її дорослих дітей не готові їй допомагати. Зі слів Галини Онишко, співзасновниці благодійної організації "Фонд Горіхови дім", їм пропонували написати відмову від матері, щоб мати змогу помістити її у Львівський геріатричний пансіонат коштом держави. Але ті не хочуть, кажуть: “Ми не звірі”. Правда, самі гроші не пансіонат не дають. Кажуть, що не мають.

ЩО ДАЛІ
Повторне голосування можливе ще цієї сесії на пленарних засіданнях 11 або 22 грудня. Але коли воно буде точно, інформації поки немає. До того ж, тепер потрібно 2/3 голосів, тобто уже не 33, а 44 голоси.

Юрій Лопатинський у ситуації з неголосуванням бачить насамперед своє недопрацювання із депутатами міськради. Йому видавалось, що пояснень та запевнянь було достатньо:

“Факт неголосування мене дуже обурив. А коли емоції вляглися, прийшло розуміння, що тепер — перед наступним засіданням сесії — треба більше працювати з депутатами. Треба переконувати, домовлятися, тиснути, вимагати. Бо наше питання зараз тільки від них залежить”.

Читайте також: 


Визначили громадські проекти-переможці

Львівські лікарі більше не зможуть приховати наявність безкоштовних ліків

У Львові відкриють мобільний дитячий хоспіс

Як проводити вибухові публічні виступи – 7 порад від Романа Дереги
Зараз читають