LVIV.COM

Секс-послуги, поліція та насильство

234
Олег Твердь

Нещодавно у Львові перезентували “Білий танець” - короткометражну документалку про секс-послуги. Це стало приводом для дискусії про те, чи потрібна легалізація проституції в Україні, чому, за словами правозахисників, поліція не протидіє сексу за гроші, а наживається на повіях, та як зменшити насильство над жінками, які надають свої послуги у цій сфері.


*примітка. Метеріал не про “дати блядям права”. Він взагалі не про “блядєй”. Він про те, що жінки, які займаються сексом за винагороду, піддаються насильству. Чи то пак, що, як стверджують правозахисники, поліція радше є проблемою у питанні секс-послуг, а не рішенням. І вже щоб взагалі - матеріал не дає рішення, а показує погляд на шляхи рішення проблеми. Якщо для вас такий підхід до цього питання є неприйнятним, можете прочитати матеріал про Гуся.

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ

Ксенія Кравцова, режисерка “Білого танцю”

Ксенія Кравцова, режисерка “Білого танцю”

- Коли я познайомилась з дівчатами, мене зацікавили їхні історії. Мені захотілося зняти фільм про них. Ця професія дуже небезпечна. Взагалі у нашому суспільстві є такий стереотип, що повія — це білявка на підборах. А насправді все не так.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЛАТНИЙ СЕКС

Наталія Ісаєва, директорка “Легеалайф-Україна” (організація, яка займається захистом прав секс-працівників)

Наталія Ісаєва, директорка “Легеалайф-Україна”

— Нашу організацію створили і керують нею секс-працівниці. Є як колишні, так і ті, які зараз надають секс-послуги. Насправді цим займаються не тільки жінки, а й чоловіки, трансгендерні люди, лесбійки, гомосексуали. Хоча в більшості — таки жінки.

Проституція — це стаття “Адміністративного кодексу”. Вона прирівнюється, наприклад, до переходу вулиці в неналежному місці. Але за неправильно перейдену дорогу просто складуть протокол і все. А стосовно нас це: “Давай плати, щоб ми нікому не розказали чи не підкинули тобі наркотики”.

В Україні ніхто, крім поліції, на нас не наживається. Було у мене таке, що правоохоронець каже мені: “Щось в Україні проституток стало мало. Коли я собі нову машину куплю?..” Йому все одно, що я би могла це на диктофон записати. Вони не бояться.

Немає таких сутенерів, які приковують наручниками. От, наприклад, у фільмі Лєна Ніколаєвна — Мамочка — забезпечувала охорону і пошук клієнтів, по суті, будучи роботодавцем.

Поки про легалізацію, признання це роботою і сплату податків говорити зарано. Необхідно просто забезпечити безпеку, забрати можливість у правоохоронців нами маніпулювати. Тому потрібно забрати адмінвідповідальність за секс-послуги.

Для України найкращий варіант, коли розділити добровільну секс-роботу повнолітніх людей і примушення до цього. Але треба збільшити відповідальність за примус: від 3-х до 7-и років тюрми замало.

Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство

ПРО ФОРМАЛЬНЕ І НЕФОРМАЛЬНЕ ВІД ПОЛІЦІЇ

Євген Крапивін, Експертна група “Поліція під контролем”.

Євген Крапивін, Експертна група “Поліція під контролем”.

— Відповідальність секс-працівниць — це адмінштраф. Але проблема тут не у самому штрафі, а у системі його застосування. Спершу людина має зробити правопорушення, воно має бути виявленим, тоді складають протокол, який мають розглянути. Тут є одна велика проблема — як застати секс-працівницю під час скоєння правопорушення?

Відповідно у протоколі пишуть, що або “особа мала намір займатися проституцією” або постфактум. Але адмінвідповідальність не знає, що таке намір вчинити злочин. Тому розбити такий протокол у суді просто.

І тут, власне, найбільша проблема: протокол розглядає зазвичай не суд, а якась адмінкомісія. Вона, як правило, не звертає увагу на законність протоколу, “клєпаючи” постанову про адмінпорушення. Втім, штраф не такий великий, щоб його було так важко заплатити. Тому вся проблема залишається на неформальному рівні.

У нас діє так звана  “палочна система”.

Фактично правові норми, які забороняють секс-роботу, не застосовуються. Або ж застосовуються у дуже викривленому вигляді. Чому? Тому що:

а) “Палочна” система. Тобто поліція вимушена демонструвати певну кількість розкриття злочинів, аби показати своєму керівництву свою ефективність;

б) Неформальні економічні практики. (“кришування”, сутенерство, силове підприємництво і т.д.). Це коли в місті є певна домовленість між сутенерами і поліцією. Тоді поліція “закриває очі” та отримує з цього прибуток. Як тільки якийсь сутенер виходить за рамки “домовленості” (набуває публічності чи починає по-своєму заробляти більше), його силою викидають з цієї системи, заводячи кримінальну справу і т.д. Тобто неформальні кримінальні репресії у нас ніхто не відміняв.

Правові механізми неефективні. Понад того уся ця імітована боротьба зі злочинністю створює ряд проблем для секс-працівниць. Повірте, що через стигматизацію ніхто з них не йде захищати свої права.

Якщо дівчину змусили “відпрацьовувати суботник” (безкоштовне надання секс-послуг відділенню поліції як знак підтримання гарних стосунків), то вона ніколи потім не піде до них же писати заяву. Або якщо навіть секс-працівницю поб’є її ж клієнт, то вона не піде заявляти про це, бо, вибачте, “я ж повія”.

Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство

МОДЕЛІ УЗАКОНЕННЯ СЕКС-ПОСЛУГ

На дискусії йшлося про деякі можливі моделі узаконення сексу за гроші:

Амстердамська модель (регуляція):

В Амстердамі секс-послуги легалізовані на рівні однієї вулиці — вулиці Червоних ліхтарів. Там є публічні доми, з конкретними власниками. Секс-працівцині орендують в цих домах кімнати, де їм забезпечують не лише робоче місце, а й безпеку.

Новозеландська модель:

Просто забрана будь-яка адміністративна чи кримінальна відповідальності та визнано, що є такий вид діяльності.

Угорська модель:

Там усе легально. Втім, секс-працівники раз в три місяці проходять медобстеження, яке коштує 300 євро. Корупція продовжується, але уже не в правоохоронних органах, а у медсистемі.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ І ВЕРХОВНА РАДА

Правозахисники вважають, що говорити про легалізацію трохи зарано. У Легалайф-Україна нещодавно розробили законопроект, за яким знімалась будь-яка відповідальність за надавання секс-послуг. За ним також знімалась відповідальність із третіх осіб: сутенерів, охоронців та тих, хто користується секс-послугами. Представників організації запрошували на обговорення у ВР. Щоправда, законопроект навіть не подали на розгляд.

— Мало того — говорить Наталія Ісаєва, — що нас привели у комітет аграріїв, так там ще й депутатки сиділи і підсміхались: “Шкода, що вас не можна у нас як сільське господарство протягнути. Ми би це швидко вирішили”. Ще один депутат під час обговорення ходить, потім зупиняється, показує на стіну і каже: “О, а тут треба плазму повісити!”. Попросту кажучи, йому на нас було насрати.

Якщо легалізувати секс-роботу як рід занять, люди, задіяні в цій сфері, вийдуть із тіні. Вони почнуть звертатись за допомогою, перестануть боятися скаржитися на неправомірні дії поліції. Вони перестануть мовчати про насильство. Бо зараз, коли тебе побили, пограбували і зґвалтували, ти приходиш у поліцію, а тобі кажуть: “Ти у нас по базі проститутка — так що йди гуляй. Чи скласти на тебе протокол за проституцію?” Тобто, поки є заборона, правоохоронці можуть цим маніпулювати.

ЧИ ПРИЗВЕДЕ ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДО ЗМЕНШЕННЯ НАСИЛЬСТВА?

Марта Чумало, заступниця голови Центру “Жіночі перспективи” (займається правами жінок, зокрема — протидією насильства над жінками)

Марта Чумало, заступниця голови Центру “Жіночі перспективи”

— З одного боку, ми маємо право робити зі своїм тілом все, що хочемо. З іншого — часто ми не маємо можливості це право реалізувати. У фільмі ми бачили, що жінки підбиралися “по розміру”. Для чоловіка, який хоче одну, дають на вибір чотирьох. Тобто жінка перетворюється на товар, який обирають та використовують. Тут вона не має можливості робити зі своїм тілом те, що хоче.

Я дуже за те, щоб людина мала можливість розпоряджатися своїм тілом на свій розсуд. Але якщо ми легалізуємо секс-роботу як роботу, то чому секс-працівниці (коли вони зараз обслуговують поліцейських) завтра не будуть обслуговувати податкових інспекторів?

Колись я говорила з жінкою, яка працює у секс-установі в Польщі. Вона мені розповіла, що стосовно себе відчуває такі ж порушення. Вона безкоштовно обслуговує священика, лікаря і ще цілий ряд фахівців. Тому що священик, наприклад, дає їй допуск до роботи кожного дня, лікар, здається, кожного тижня. Тут велике питання, чи варто вирішувати “безпрєдєл” у поліції через зміну функцій контролю на якийсь інший орган.

Є ж питання: чому одні люди йдуть в секс-роботу, а інші — ні? Тому що через брак грошей одна людина йде прибирати вулиці, інша — опиняється на вулиці з наданням послуг використання свого тіла.

Існують дослідження, які показують, що дуже часто це проблема дитячої травми — сексуального використання у дитинстві. Це пояснюється тим, що згодом людина легше йде на поведінку, яка для неї вже є прийнятною.

Я не маю однозначного ставлення щодо легалізації. Але я не вірю, що легалізація зупинить об’єктивізацію жінок та припинить творення з них товару. Легалізація не перетворить жінку, яка зараз є товаром, на суб’єкт.

Якщо ми говоримо, що легалізація призведе до зменшення насильства, тобто що система (держава — авт.) захистить жінку від насильства, то ми би мали розуміти, що ця система не захищає її зараз: від насильства вдома, на вулиці, в громадському місці. То чому ця система має спрацювати без зміни ставлення до жінки взагалі?

Секс-послуги, поліція та насильство
Секс-послуги, поліція та насильство

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Євген Крапивін

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ Євген Крапивін   - Тут стоїть питання не в тому, щоб забрати шкоду, а в тому, щоб її зменшити. Податкова і приблизно не має таких повноважень, як поліція. Від неї потенційна шкода набагато менша. Ми ж не віримо в ідеальне суспільство. Мета подолати явище перетворюється у те, що ми маємо зараз - у “палочну систему”. Тому ми можемо зменшити шкоду, зменшити злочинність, але не викорінити її.

— Тут стоїть питання не в тому, щоб забрати шкоду, а в тому, щоб її зменшити. Податкова і приблизно не має таких повноважень, як поліція. Від неї потенційна шкода набагато менша. Ми ж не віримо в ідеальне суспільство. Мета — подолати явище, яке перетворюється у те, що ми маємо зараз — у “палочну систему”. Тому ми можемо зменшити шкоду, зменшити злочинність, але не викорінити її.

 

Фото Juliya Low

Зараз читають