LVIV.COM

Радянський Львів сьогодні: космодром Погулянка

7 441
Олександр Васецький

"Радянський Львів сьогодні" — це серія репортажів про найбільш атмосферні локації міста. Рано чи пізно ці неповороткі пам'ятники епохи зникнуть, але зараз у нас є шанс побувати там, де зупинився час. Перша зупинка —

Погулянка

Львів, Погулянка

Металеві риштування космодрому давно вистигли, Юра встиг повернутись і загадково загинути. Але ейфорія космічних перегонів застигла у футуристичних ілюмінаторах. Як желе. Як щасливе обличчя на фото з Байконуру.

 

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка
Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

У Львові чимало троянських коней радянської епохи, але чомусь саме цей величезний мертвий робот живіший за деяких живих в його нетрях. Приречено дивиться в небо, стікаючи ржавою кров’ю. Знає, що за ним ніхто не прилетить. 

Наш острый взгляд пронзает каждый атом,

Наш каждый нерв решимостью одет

Львів, Погулянка

Так на сітківках старих футурологів відбивалось поселення на Марсі. Тепер космічні кораблі будують діти. В гуртку з ракетомоделювання. Чорнильні плями на пальцях.

“Гагарін не плакав, і ти не плач.”

Львів, Погулянка

Космічна цитадель ЦТДЮГ приземлилась у Львові 1984-го. За тридцять років нічого не змінилось. У великому залі досі достигають важкі грона дивного винограду. У кожному — більше ніж 300 ламп.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

Юля лягає на підлогу, щоб сфотографувати.

Львів, Погулянка

На секунду уявляю себе героєм фільму “Чужий”. Мороз по шкірі. От-от ці яйця розкриються.

Львів, Погулянка

Або ні.
Десь над нами Джек Торранс кидає тенісним м’ячем об стіну, а його син стукає в кімнату № 217. Зараз вийде Кубрик, скаже “знято”, і на старих фото в фойє готелю “Оверлук” проявляться наші обличчя.

Львів, Погулянка

Шелест старої бобінної плівки. Голос Висоцького. З кабінету визирає жінка.

“Давайте я вам відкрию, покажу.”

За дверима — клас бандуристок з дисонуючою назвою. Дзвіночок.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

“Тут дуже цікава архітектура”, — кажу.

“Зовні значно красивіше аніж всередині. Мені фасад дуже подобається. А тут… Все могло бути веселішим. Для дітей ж робили”, — відповідає вона.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

У повітрі запах старих людей. За дерев’яними розсувними дверима шепочуться привиди. Комісар Катані, Жінка з поліном, жуйки “Турбо”. Перші дискотеки.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

Піднімаємось на поверх вище. Температура росте.

Величезні ілюмінатори працюють як збільшувальне скло. З сонячної сторони душно як в закритому тераріумі. Далі — прохолода величезної зали. Лакований паркет. Воронки ламп повільно всмоктують простір. Желатинове повітря граційно розтинають руки танцюристів.

Львів, Погулянка

Побачивши нас, знічуються, починають сміятись. Раптово стають серйозними й ледь чутно відчалюють під ніжний бас підбірки “Erotic-98”.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка
Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

Взвейтесь кострами, синие ночи! Мы пионеры — дети рабочих. Близится эра светлых годов”.

Львів, Погулянка
Львів, Погулянка

Колись тут був Палац піонерів. Його сходами бігали білі підколінки, червоні краватки з пілотками. Згодом тут грали у хованки Анжеліка Варум та Святослав Цеголко. У светрах з оленями. У дев’яностих щось викладав Гонгадзе. Можливо англійську. В радіогуртках досі вчать ловити польське радіо на шматок мідного дроту.

Львів, Погулянка

Кожна імперія залишила місту свій шрам. Зі зміною прапорів над ратушею, мінялась і архітектура. Львів як циган— його одяг із безлічі непоєднуваних елементів, які накрав усюди, де побував. Тільки у його випадку — цей одяг принесли зайди.

Австрійські люкси, польські крамниці, радянський монументалізм. І кожен шрам несе в собі пам’ять: де і коли здобутий. Подекуди стару шкіру замінює сучасна, силіконова. З кістками із гіпсокартону. На тій, що поки не встигла відшаруватись, проступають атмосферні татуювання епохи.

Тільки от Погулянку ані шрамом, ані татуюванням не назвеш. Це радше родима пляма Львова.

Як у Горбачова.


Фото: Juliya Low

Зараз читають