LVIV.COM

Profогляд: пожежник-рятувальник. Хто знаходить цеглу в сумці в кінці робочої зміни?

Ділись, Бро

Profогляд: пожежник-рятувальник. Хто знаходить цеглу в сумці в кінці робочої зміни?
Марина Романцова

Роботу пожежника-рятувальника не можна назвати легкою чи абсолютно безпечною для здоров'я. Тут - щоденна робота з вогнем, аваріями, людськими травмами і навіть жертвами...

Однак, у 4-й ДПРЧ м. Львова мені залюбки розповіли і про приємні професійні моменти. Наприклад, як рятували котиків з паралельних будинків, де одночасно спалахнули квартири. А також, поділились таємницею, кому і за що підкладають цеглу до сумки в кінці робочої зміни.  


 

 

 

Це - Андрій Великий. Йому лише 24 роки, однак, за його плечима вже багато рятувальних виїздів. Він - старший лейтенант служби цивільного захисту, інженер з пожежно-рятувальних робіт 4-ї ДПРЧ м. Львова. 

Profогляд: пожежник-рятувальник. Кому підкладають цеглу після виїздів?
Начальник частини

 

 

А це - Роман Піцишин, майор служби цивільного захисту та начальник 4-ї ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Львівській області. І хоч його звання звучить дуже поважно і серйозно, сам Роман - цікавий співрозмовник та хороший оповідач. 

За воротами частини панує атмосфера спокою. Якби не яскраві плакати, що закликають до обережного поводження з вогнем та рятувальні машини, припарковані в гаражі, зовсім не скажеш, що робота тут пов'язана з постійним стресом. 

Запобігти, врятувати, допомогти

Всередині на стінах помічаю дитячі роботи. Роман пояснює: "Школярі часто приходять до нас на екскурсії. Ми завжди раді розповісти та показати, як працюють пожежники". 

Дякуємо за цікаву екскурсію
Дякуєм за гостинність
Ми в надійних руках!
Дякуємо!

Частина облаштована всім необхідним для комфортної роботи рятувальників. Є кухня, їдальня, кімната нічного відпочинку, спортзал, більярд, зона психологічного розвантаження... Андрій розповідає: "Добре, що коли стомлюєшся, є де відпочити. В нашій кімнаті психологічного розвантаження можна подивитись телевізор, посидіти в кріслах або на дивані. Також тут живуть риби - в куті є акваріум". 

Кімната психологічного розвантаження
Риба

Як вивчитись "на пожежника"? 

"Коли я був малий, - розповідає Андрій, - завжди казав, що хочу бути пожежником. І хоч в школі я серйозно над професією не задумувся, коли настав час складати ЗНО, вирішив, що це цікаво. До того ж, мій батько - військовий, і він завжди хотів, аби один з синів був "у погонах". А оскільки я старший, довелось "віддуватися" мені. 

Закінчив я Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Підготовка була серйозна: тренували на витривалість, фізичну силу, вправність. У роботі ці навички дуже знадобились, адже вага нашої амуніції близько 25 кг. 

Навчання було чимось схоже на армію. Перші два тижні ми проходили "Курс молодого бійця" в Цуневі. Потім навчались в університеті: відвідували пари, ходили в наряди, служили у варті. Перші два роки жили в казармах. 

Наше студентське життя було трохи іншим, ніж у звичайних університетах. Нам, як майбутнім людям "у погонах", заборонялось ходити в нічні клуби, випивати, курити. Коли ми приходили зранку на шикування, була перевірка: чи ти не п'яний, чи акуратно підстрижене волосся. Навіть телефонами не можна було користуватись! Та ми все одно знаходили способи це робити". 

Андрій Пожежник

Як відбувається робота? 

"Робота в нас позмінна: 1 добу (24 години) працюєш, 3 - відпочиваєш. Зміна починається зі здачі караулів: приймається і здається техніка та обладнання, перевіряють стан транспорту.

Якщо все добре - починається службова підготовка. Це потрібно всім, навіть тим, хто працює давно, задля покращення навичків особового складу. Зачитують лекції, проводять практичні заняття згідно щомісячного розкладу. 

Потім - перерва на обід. Можна щось готувати на кухні, можна принести з собою готове з дому. А після цього, в залежності від того будній це день чи вихідний, є або господарські роботи (ремонт техніки, прибирання тощо), або культурний відпочинок (гра в шахи, перегляд телепередач). 

Далі - вечеря і особистий час. Характерно те, що в кімнаті нічного відпочинку можна спати лише у проміжку часу з 23:00 до 6:00 за всю зміну. 

Але так у нас зміни проходять не завжди. Коли є тривога, потрібно швидко зібратись і бути готовим до любої надзвичайної ситуації. Найчастіше у нас є хоча би один виклик за зміну. Таке, щоб цілу добу нічого не траплялось, буває дуже рідко". 

Куток інструментів
Кімната нічного відпочинку
Зошит з підготовки
Рукава

Хто виїжджає на пожежі?

"Якщо приходять курсанти на практику, брати участь у ліквідації пожежі вони не можуть. Звичайно, їх допускають до виїздів, якщо добре показують себе у навчанні. Але, вдягати засоби індивідуальної безпеки і йти "у бій" їм заборонено.

Що стосується молодих працівників, що вже отримали освіту... Спершу, вони проходять 3-4-місячний "випробний термін". Це той час, коли вони проходять допідготовку у навчальному пункті, чергують, заступають у наряди, захищають допуск до засобів індивідуального захисту органів дихання. І лише тоді вони заступають у бойовий караул", - розповідає Роман. 

Як рятують котиків

"Була ситуація на вулиці Яворницького. Чи то 6 і 8, чи то 5 і 7... Виїхали ми на допомогу залізничній частині, бо сталося займання на першому поверсі в квартирі. Вийшли ми з автомобілів, починаємо працювати... А тут вибігає людина з сусіднього будинку і кличе: "Допоможіть, тут пожежа!". Загорілась квартира у паралельному будинку. Ось ми одразу і перекинулись на ту пожежу. За допомогою драбини потрапили в квартиру через вікно, загасили вогонь і врятували... котика. Власників вдома не було. А в сусідній квартирі теж була якась звірина, котик, здається. Або малий песик.

А взагалі, котів з дерев ми теж знімаємо. Дзвонять інколи, то виїжджаємо". 

 

Пожежний автомобіль
Пожежний автомобіль
Машина 4
Пожежний автомобіль

Чому дружини пожежників хочуть вигнати їх з дому?

Запитую в Андрія, як реагує сім'я на його професію. Той сміється: "Дружина хоче вигнати з дому!". Але потім відповідає серйозно: "То все жарти, звичайно. Хоча, інколи я її розумію, бо в цій професії буває по-різному. Коли трапляються нічні виїзди, додому можу в третій ночі прийти. А буває, лишаюсь понаднормово, бо треба допомогти команді. Дружина все розуміє і старається підтримувати, хоча і хвилюється, звичайно.

Для сина такої професії не бажаю. Хіба сам захоче... Тоді тут вже нічого не вдієш", - всміхається хлопець. 

А Романові простіше: "Я неодружений поки і дітей не маю. Не знаю як би реагував, якщо мої діти захотіли би стати "як тато". Може і дозволив би". 

Жінки у професії

Знаючи про сучасні світові тенденції щодо гендерної рівності, питаю, чи є у частині пожежниці. Хлопці дивуються. 

"Дівчата у нас працюють, та і вчились ми з ними також разом. В університеті здавали нормативи, відвідували лекції... Однак, ще жодна дівчина не виявила бажання піти працювати саме рятувальницею. Дівчата у нас працюють у відділі кадрів, у диспечерській, у прес-центрі. Чули, у Польщі є дівчинка-пожежниця. Але у Львові "прецедентів" ще не було".

 

Диспечерка
Відділ кадрів

"Пожежні" жарти

"Наша частина для нас як друга сім'я. В кожного з нас є батьки, брати та сестри, дружини та чоловіки, діти... Але і тут ми вважаємо себе родиною. Якщо в когось є проблеми, стараємось допомагати, чим зможемо. 

Звичайно, не обходиться і без жартів. Буває, як прийде новачок на службу - підкладемо йому для сміху цеглу до сумки. Інколи людина і не побачить, що ми пожартували, а вже вдома помічає "вантаж"". 

Команда рятувальників

"Якби і хотіли щось міняти у службі, то це отримувати більшу підтримку від держави. Звичайно, хотілося би мати новішу техніку, кращі засоби безпеки... Однак, пожежник - це не лише хороша амуніція. Це співчутливість, людяність, щирість та хоробре серце".

Зараз читають
×