LVIV.COM

Оживити полишене трамвайне депо

Олег Твердь

Депо на Сахарова збудували ще в далекому 1894-у. Сьогодні його вже не використовують за призначенням. Хіба що в одному з трьох ангарів базується служба колії "Львівелектротрансу".


 

Оживити полишене трамвайне депо

Будівля достатньо стара, занедбана та австрійська, щоб обиватель зміг назвати її історичною. Проте документально історичною спадщиною вона не є — це просто споруда, яка належить місту.

Оживити полишене трамвайне депо

А колись тут не лише ремонтували, а й виготовляли трамваї.

Як колись у депо робили трамваї
Як колись у депо робили трамваї
Як колись у депо робили трамваї
Як колись у депо робили трамваї
Як колись у депо робили трамваї
Як колись у депо робили трамваї

У середньому ангарі багато років нічого не відбувалося. Він був закинутим усіляким сміттям, дах, мабуть, вже давно протікав, а розбиті шибки вікон мало кого турбували. Проте нещодавно його привели до ладу, чи то пак прибрали: сміття вивезли, дах залатали, зробили новий відвід води, розбиті вікна і підлогу заставили дерев’яними плитами та підвели електрику.

Зробили це, щоб провести концерт-перезентацію фестивалю класичної музики LvivMozArt. Фестиваль присвячений Францу Ксаверу Моцарту, який 30 років творив у Львові, — композитору, піаністу та диригенту, молодшому сину того самого Моцарта.

Зараз цей ангар порожній. Як тільки заходиш, зір провалюється крізь порожнечу, і видається, що тут мало на чому може спинитися око. Втім, не все так просто. Попри майже відсутність предметів у приміщенні, раз у раз вловлюєш якісь деталі: мабуть, ще австрійські щитки, викарбувана дата на залізних констуркціях — VI.1903, нещодавно виготовлені з переробленого сміття світильники, доісторичні розетки.

Щиток у депо
Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо

Потріскані від часу шибки прожовкли так, що скидаються на якісь авангардні вітражі. Світло крізь них проходить тьмяно, а павутина тріщин подекуди така чітка, наче її й справді ткали павуки.

Оживити полишене трамвайне депо

Об стіну спертий шматок корпусу старенького трамваю Gotha G4-61, який обстукував міські колії у 1967-1988 рр. За цей час він встиг подолати 829 582 км, що більше, ніж відстань до Місяця і назад.

Шматок корпусу старенького трамваю Gotha G4-61
Оживити полишене трамвайне депо

Цей список збільшується кожні декілька кроків. Аж поки врешті не потрапляєш на сходи в кінці ангару. Здається, що тисячу разів бачив їх на чиїхось чорно-білих фото, і ось врешті побачив уживу. А колись ними мали би жваво бігати працівники депо. І, забравшись повище, застигати на мить — бо ж симетрія приміщення мусила нагадувати про свою небуденність.

Оживити полишене трамвайне депо
Сходи депо
Сходи депо
Сходи депо
Сходи депо

|Lem Station|

Оживити полишене трамвайне депо

"Lem Station — це група публічних людей: Дмитро Косарєв, Олег Мацех, Марк Зархін, Тарас Кицмей, Тарас Добрянський, Олег Дрінь, — говорить Андрій Меаковський, операційний директор "Станції Лема". — Всі готові вкладати спершу свої кошти, а потім шукати інвестиції ззовні, щоб створити на місці депо креативний хаб. Тобто публічний простір з інфраструктурою та сервісами, які дозволять працювати, вчитися та відпочивати".

Андрій Меаковський

Андрій Меаковський

Сьогодні група вже має концепцію ревіталізації приміщення.

"Наше бачення, — каже Андрій, — що на місці депо має бути простір для львів’ян, який стане місцем зустрічей. Тут має бути зона коворкінгу для стартапів, івент-зона, конференц-зал та виставкові приміщення. Ми робимо чіткий фокус, що це мають бути інноваційні суспільно корисні речі. Тобто це місце має бути "забаненим" для якихось весіль".

Оживити полишене трамвайне депо

Окрім того, група планує зробити центр розвитку для дітей. За словами Андрія, є партнери, які зацікавлені його створити. Там хочуть вчити дітей за нестандартними підходами до освіти. Там буде фокус на інноваційні підходи до освіти та роботу з дітьми, які мають відхилення у розвитку.

Громадський простір хочуть поєднати з фудкортом, і проводити, наприклад, фестивалі їжі сфокусовані на львів’ян.

"Засновники "Lem Station" — люди, які себе реалізували і мають ресурси, щоб цей проект започаткувати, — продовжує Андрій. — Вони живуть в цьому місті, тому зацікавлені, аби воно розвивалося. Тобто вони вже дійшли до того, що з розвитком міста зростає і їхній бізнес. Тому вони на тій стадії, щоб вкладати у розвиток усієї екосистеми.

Бо ні київські, ні закордонні гроші в цьому не зацікавлені. Часто інвестори зацікавлені в швидкому поверненні. Або — якщо це якась інноваційна сфера — у витоку мізків. Є багато закордонних грошей, які фінансують українські стартапи. Але як тільки ці стартапи починають висовувати голову, стають успішними, їх одразу забирають, щоб вони працювали на їхню економіку. І є ще третій варіант — зацікавленість у дешевій робочій силі. Наприклад, як Fujikura. Так, завод побудували, але це не інновація".

Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо

Залучати інвестиції ззовні планують тоді, проект стартує і набере обертів так, щоб вливання нових грошей не змогло сильно вплинути на початкову ідею.

"Цей проект романтичний, — каже Андрій. — Якщо дивитись прагматично, то простіше все знести та побудувати нове і гарне. Але так не робиться".

[щоб перемкнути фото — використовуйте стрілочки або Swype] 

|Львівське "метро"|

Хоча дещо знести таки планують. Йдеться про будівлю "львівського метро" 1970-х років.

Тобто мова про швидкісний підземний трамвай, перша лінія якого мала йти від Палацу Потоцьких. Там навіть збудували технічну будівлю — тепер Будинок книги. Звідти починали рити тунель через вул. Коперника до депо.

"Тут [на території депо] теж побудували одну будівлю — це якась компресорна станція, — говорить Андрій Меаковський. — У міста є ідея перебудувати цю коробку на багаторівневий паркінг. За задумом, вона зможе перехоплювати машини з Сахарова, Княгині Ольги та Сихова, а далі люди доїжджатимуть до роботи громадським транспортом чи велосипедами".

Будівля "метро"

Будівля "львівського метро" на території депо

Від депо трамвай мав виходити з-під землі та рухатись далі по Сахарова. Всього мало бути три гілки — друга мала йти до Підзамче, а третя до Нового Львова.

Але проект довелося закрити. Як виявилось, у центрі міста дуже непридатні ґрунти для такої справи — будинки просто почали завалюватись.

|Креативний квартал|

Сама ідея ревіталізації депо виникла десь півтора року тому. Ініціював її Ілля Кеніґштейн як ідею креативного кварталу. Пізніше зі загальної назви ідея перетворилась у власну. Втім, Ілля вирішив повезти “Креативний квартал” у Київ, і не планує подаватись на інвестиційний конкурс, який має оголосити місто.

"Ми вийшли зі Львова, тому що не побачили бажання влади і місцевої еліти розвитку нашого проекту у Львові", — пояснює Ілля.

|Інвестиційний конкурс|

Місто на місці депо хоче зробити соціально-інноваційний центр. Але, як стверджує начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольга Сивак, у Львова недостатньо грошей для цього. За попередніми оцінками лише для реставрації приміщень потрібно $5 млн.

"Ми хочемо залучити інвестора чи групу інвесторів, але цей проект має залишитися у власності громади, — говорить Ольга, — Інвестори ж отримають депо в оренду на довгий час. Можливо, на 50 років".

|Історичний музей та третій ангар|

Оживити полишене трамвайне депо

Проте є проблема, без вирішення якої неможливо оголосити інвестиційний конкурс. Спершу потрібно вирішити питання з третім ангаром, який орендує Історичний музей. Термін оренди триватиме ще роки, а рекультивувати два ангари з трьох немає сенсу — так не вдасться реалізувати повноцінний проект.

"У музею така собі позиція собаки на сіні. У їхньому ангарі раніше продавали вживані авто, проводили вечірки. Музею як такого там ніколи не було", — говорить Андрій Меаковський.

За словами Ольги Сивак, міська рада пропонувала музею розмістити свою виставку в оновленому депо: "Але вони не зацікавилися, хоча альтернативи запропонувати не можуть".

Ситуація набуває патовості ще й тому, що музей під юрисдикцією ЛОДА, з якою міськрада в напружених відносинах.

Втім, у Lem Station вирішили, що, аби виграти час, почати проект можуть без третього ангару. Потенційні інвестори все ж сподіваються, що пізніше з музеєм вдасться домовитись. А на запитання, якщо проблема третього ангару таки "впреться", Андрій Меаковський відповідає: "Тоді і подивимося".

Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо
Оживити полишене трамвайне депо
Трамвайне депо, Львів
Трамвайне депо, Львів

Зараз в третьому ангарі, здається, є все, що можна собі уявити в такому місці: від карети та зменшеної копії космічного апарату до якихось картин на стіні та візка зі супермаркета.

[щоб перемкнути фото — використовуйте стрілочки або Swype]

Приміщення розділене на кілька кімнат. Всюди лежать велетенські котушки, на яких вже ніщо не намотано. Посеред найбільшої кімнати на столі вмостилась каса-автомат хтозна-якого року — вона за бронзову монету видавала 1, 2 або 3 квитки по 4 копійки (мабуть, що радянські). Поряд неї лежить книжка "Приймання (здавання) матеріальних цінностей під охорону".

Оживити полишене трамвайне депо

Через усі кімнати на стелі ангару прокладений тельфер. На ньому досі висять тягачі, хоча давно вже не в змозі щось перемістити. Поряд одного навіть є відповідний напис — "не працює".

[щоб перемкнути фото — використовуйте стрілочки або Swype]

Атмосфера полишеності тут відчувається найбільше. Схоже, саме тут декілька десятків років тому виготовили той самий трамвай, частина якого досі лежить у другому ангарі. І запитання, коли цей шматок корпусу стане елементом декору в оживленому депо, наразі залишається без відповіді. Тож поки депо залишається полишеним, можна не полишати надії про те, що все найкраще в цій будівлі ще не відбулось.

 

Трамвайне депо, Львів
Зараз читають
x Close

Стань нашим бро у Facebook!