LVIV.COM

“Мене називають Шумахером” – день із життя водія львівської маршрутки 🚌

Ділись, Бро

Мене називають Шумахером - день із життя водія львівської маршрутки 🚌
Марина Романцова

На годиннику 6:10. Ти відкриваєш очі і неохоче вилізаєш з ліжка. Воно тепле. Босими ногами торкаєшся холодної підлоги і прямуєш на кухню. Чайник. Цукор. "Арабіка". В останню хвилину витягуєш із надр шафи синій формений жакет.

А за годину ти вже за кермом. "Посвідчення!" - кажуть тобі. Бо ти - водій маршрутки.


Славко за кермом

Ярославу Воїнському 35 років. 9 із них він працює водієм маршрутки у АТП-1. 

"В дитинстві я мріяв бути пілотом", - каже Славко, бухкаючись у водійське крісло новенького Електрону. Дивиться у дзеркала, перевіряє справність гальм. На його кріслі внизу бачу цікавий надпис.

"В якомусь розумінні мрія збулась", - кажу. Славко усміхається. Кладе на видне місце стопку квитків, повертає ключ запалювання і ми рушаємо.

Пілот

Як керувати маршруткою?

"Щоб сісти за кермо маршрутки, треба мати водійське посвідчення категорії D і не менше 5-ти років водійського стажу. На Електроні їздити комфортно - тут автоматична коробка передач, ручне гальмо, сенсорні кнопки закривання-відкривання дверей, які дублюються звичайними. А є особлива кнопка - якщо на неї натиснути, автобус нахилиться і людям на інвалідному візку буде легше заїхати всередину. 

Ще одна перевага Електрону - поки двері не закриються, автобус не зрушить з місця".

електрон
Панель керування
Сенсорна панель

Як працює водій маршрутки

"Щоб виїхати о 7:20 я прокинувся о 6:10", - розповідає Славко. Він кермує зважено і акуратно, видаючи роки практики. Однак, у рідному АТП його кличуть Шумахером.

"Це тому, що я добре знаю Львів. Можу швидко об’їхати затор і завжди встигаю по графіку".

Виїзд на маршрут - справжній ритуал. Кожна деталь важлива, адже від того, чи добре себе почуває водій і чи справний автобус залежить життя пасажирів.

"Коли я приходжу в АТП, першочергово йду до свого автобусу. Прогріваю салон, оцінюю чи все в порядку. Потім йду до диспетчерів і беру шляхівку, де вказаний мій маршрут. Далі - до лікаря, мені міряють тиск, дивляться, чи не п'яний і питають, чи все в порядку. Якщо лікар матиме зауваження - на маршрут мене не випустять".

Диспетчер
До уваги водіїв

Виїжджають водії кожен у свою зміну - хтось раніше, хтось пізніше. В їхньому колі це називається "машина" - перша машина, друга тощо.

"Якщо все добре, беру автобус і їду на яму до механіка. Він знизу дивиться, чи все гаразд з технічного боку. За цей час я беру собі каву з автомату, трохи курю.

Мій маршрут починається на кільцевій дорозі, тому після всіх процедур під’їжджаю туди. Кілька хвилин ми стоїмо з іншими водіями, допиваємо каву, спілкуємось. А після цього роз’їжджаємось кожен по своєму маршруту.

І так коло за колом".

Виїжджає

Конфлікти

"Особисто я за кермом стараюся не нервуватися і все переводити в жарт. Коли запитують - підсказую дорогу. Але трапляється всяке. Буває, нагло пробують проїхатись зайцем. Або хамлять.

Одного разу делегація польских студентів влаштувала у салоні застілля. Зайшли чоловік 15-16, розсілися. Я рушаю і аж раптом дивлюсь - а вони дістали собі велику пляшку пива, встали зі стаканчиками, порозливали та й стоять собі, випивають. Я зробив зауваження, то вони вибачились і сховали пляшку.

А раз було - жіночка зайшла. Мініатюрна, років 30-35. Каже - нема грошей. Я подивився на неї, та й кажу - добре, сідайте собі вже. Їдемо.

На першій же зупинці підходять пасажири. Кажуть: "Водій, там пасажирка спиртні напої розпиває. Ви її виженіть". Дивлюсь - та ніби нічого не п'є, просто сидить. Кажу: "Та хай вже собі їде". На другій зупинці знов підходять: "Водій, та вона випила одну пляшку і дістала другу!". Тоді я вийшов до неї, побачив це і кажу - виходь! А вона не хоче. Тоді я взяв її попід лікті, вивів та й все.

Але спокійно, без агресії. Я роботу свою знаю, і розумію, що нервуватися нема чого. Трохи з того жартую.

А з зайцями маю особливу систему боротьби".

Про зайців

Зайці

"В моєму автобусі є два дзеркала у салоні, в яких добре видно кожного пасажира. На зупинках я слідкую за людьми, і коли хтось не дає за проїзд, прошу передати у мікрофон.

А як маю настрій - можу навіть зупинитися, підійти до людини особисто і попросити передати. Як у неї тоді міняється вираз обличчя! Так-то зайці або зразу вискакують з маршрутки, поки я не дійшов, або просто дивляться на мене і мовчки дають 5 гривень.

Через це деякі пасажири мене знають в обличчя і просто не сідають, коли я за кермом.

Звичайно, є люди, в яких або немає грошей, або дома забули. Таких, якщо попросять, я підвожу безкоштовно. Треба бути трохи людянішим - як йому чи їй терміново треба їхати, виганяти не стану".

Посвідчення

Пільговики

Під’їхавши до привокзального ринку, Славко зупиняється. Біля дверей вже скупчилась черга із пасажирів. Я нарахувала близько двадцяти - а за проїзд передало троє.

"Посвідчення!" - чую. Славко рушає.

"Окрема категорія пасажирів - пільговики. Наше АТП єдине, що перевозить пільговиків в необмеженій кількості, по пенсійному в тому числі. Деякі з них передають по 2 гривні, деякі їдуть безкоштовно. Але грошей я від них не вимагаю.

Оскільки інші АТП не беруть пільговиків, багато з них чекають на наші маршрутки. Таким чином за 2 кола можна перевезти близько 60-ти посвідчень.

Вважаю, що так не має бути. Краще би пільговиків приймали всі. Через таку ситуацію я у час пік не можу зібрати грошей, які по плану вимагає АТП.

Та й автобус дорогий і себе не виправдовує”.

Славко

Гроші

"На моєму маршруті план 2100 на день. Але не завжди виходить стільки зібрати. У якісь дні менше, у якісь буває більше.

З точки зору підприємства, щоб виходити на плюс, вартість проїзду має бути близько 7 грн. Бо підприємство на плюс зараз не виходить - піднялись ціни на паливо. І падати не збираються".

Люди в дзеркалі

Де живе водій маршрутки

Під кінець зміни, коли з маршрутки вистрибує останній пасажир, втомлений водій повертається у рідне АТП. Відганяє автобус на мийку, а тоді на яму - якщо знайдуть якусь проблему, чергові механіки за ніч встигнуть все налаштувати.

Миють машину
Виїзд

Якщо водій не зі Львова і йому далеко їхати додому - йде у готель, що знаходиться на території АТП.

В невеликій кімнаті по 4-6 ліжок. Можна прийти, лягти, поспати. Є ванна, кухня, туалет, все для нормального життя. Можна і перепочити, і з іншими водіями поспілкуватися.

Ніч у такому готелі коштує водію 30 гривень. Зате, зранку можна трохи довше поспати. А тоді - прогрівати машину, йти до диспетчера, лікаря, механіка...

І так щодня. Коло за колом.

Кімната відпочинку
Як проводити вибухові публічні виступи – 7 порад від Романа Дереги
Зараз читають