LVIV.COM

Як вижити у соцмережах – лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

Ділись, Бро

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького
Роман Тищенко

Користувачі соцмереж щодня зіштовхуються із безліччю маркетологічних стратегій. Жага до монетизацій та швидке продукування контенту призводять до спотворення інформації у соціальних мережах та викривлюють реальність. Медіаексперт Андрій Бродецький розповів, як критично підходити до сприйняття інформації у соцмережах на міжнародній конференції «Медії та ідентичність: Нuman Transformation in the Digital Age», що була присвячена 5-річчю Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ.


Я мав на меті займатися SMM політиків, а вийшло так, що почав робити мемчики. Зараз маю телеграм-канал про технології медіа.

Соціальні мережі медій відрізняються від традиційних ЗМІ. Саме відмінності можуть допомогти побачити, як система соцмереж виявилася вразливою до маніпуляцій і викривлень інформації.

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

Андрій Бродецький (фото: Катерина Хорощак)

Вся економіка соціальних мереж працює за принципом економіки уваги – той, хто отримує увагу – той і монетизується. Рекламодавець платить за те, що я знаю свою аудиторію і продаю її увагу.

У Телеграмі можна залучити аудиторію без використання коштів і започаткувати свій канал. У моєму каналі створити і поширити інформацію може будь-хто. Це породжує дуже вільне, занадто вільне середовище, де на людей не тиснуть установи – вони можуть висловлювати будь-що і за це їм нічого не буде. Через це люди часто стають напрочуд агресивними. Якщо б вони так говорили у реальному житті, як спілкуються у Інтернеті, то потрапили б у соціальну ізоляцію, або дійшли до бійки. Це називається цифровою деформацією. Картина реальності у користувачів соцмереж починає спотворюватися. Люди часто намагаються задовольнити свої потреби у Інтернеті. У житті вони можуть бути дуже спокійними, а емоції виливати Інтернеті.

Інформаційна бульбашка від фільтрів

За допомогою фільтрів компанії продають товари та реклами. Це дуже суттєво впливає на алгоритми пошукових систем. У кожної людини різні результати за одними і тими ж запитами. Для демократичного інформаційного суспільства це дуже нездорова тенденція, тому що люди можуть не знати про існування один-одного і проблем у різних соціальних груп. Це може призвести до дуже деструктивних наслідків. Один із таких – це вибори Трампа.

У світі постправди емоційні реакції стали важливішими за об’єктивність. Суспільство поляризується. Коли людей оточують однодумці з якими немає конфліктів, то часто з людей із іншими цінностями просто кепкують. Про це наглядно можна подивитися із статистики ретвітів лібералів і консерваторів у Великій Британії.

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

Користувачі, які роблять багато дописів та збирають багато лайків, збирають навколо себе аудиторію із друзів та їх друзів та потрапляють у кластери. Так, серед основних кластерів – це Львів, другий – це шоу-бізнес, третій – армія та волонтери, четвертий, який контактує із усіма – це журналісти, бо їм потрібно підтримувати зв’язок із усіма, п’ятий кластер – це любителі собак. Чому ця група відокремилася у один повноцінний кластер пояснити не може ніхто. Між кластерами у соцмережах доволі специфічна комунікація. Одні перетинаються один з одним, одні абсолютно відрізані. Наприклад, армія і волонтери не комунікують із проросійським кластером, що логічно.

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

Таке нішеве середовище стало дуже вразливим для дезінформації. Якщо ти знаєш, як правильно додати емоцію чи жарт – пост стане вірусним і його поширенню ніхто не завадить. Є люди, які створюють вірусні дописи серйозно, за зарплату, як паблік ольгинських тролів. Вони один на одного репостять, посилаються, створюють багато коментарів від ботів, проте їх робота вражає і певну частину справжньої аудиторії. Реальну шкоду та охоплення дезінформації оцінити дуже важко – точних цифр немає, незрозуміло наскільки це ефективно. Якщо багато американців побачили дописи, що Трамп – класний, це ще не означає, що вони дійсно так подумали.

Пропаганда

Ми маємо говорити про шкоду не тільки зовнішньої пропаганди, а й про внутрішню, провладну пропаганду. Якщо шкода російської пропаганди очевидна, то внутрішній піар провладних структур теж токсичний. Це також зло, тому що неправдива інформація викривлює реальність.

Дуже часто преса сприймається як інструмент у руках політичної еліти, тоді як блогерів і незалежні ЗМІ стали називати п’ятою владою. Однак блогери у сучасних реаліях стають потужними піарщиками і комунікаторами влади. Журналісти можуть поставити жорсткі питання до влади, а блогери – ні, тому що наступного разу їх вже не покличуть у гості. Доходить до того, що чиновники і політики роздають їм тези, а блогери сидять і пишуть пости, які потім ретранслюють своїм підписникам. Подібні схеми працюють не тільки в Україні – ще Барак Обама робив зустріч із YouTube блогерами, щоб достукатися до недоступної для нього аудиторії.

Проте для того, щоб бути успішним блогером насправді не потрібно мати багато розуму та таланту. Потрібен тільки грамотний копірайтинг і SMM, сльоза, емоції – і можна стати топовим блогером елементарно.

Парадокс більшості

Може здатися, що у соцмережах явно переважають якісь однобокі настрої. Насправді ж простір соцмереж розділений приблизно рівномірно. Просто у активних консервативних користувачів зазвичай більше соціальних зв’язків. Тому ліберальним користувачам може часто здаватися, що вони у меншості. Тому у них виникає так звана спіраль мовчання. Це має місце в українському фейсбуку. Людей, які насправді підтримують гей-шлюби, марихуану, та право на володіння зброєю дуже багато. Проте через те, що люди із поміркованими поглядами просто мовчать, інфопростір наповнюють крикуни, які розповсюджують тотальну зраду. Помірковані користувачі зазвичай не хочуть ділитися своїми думками, бо не зрозуміло, звідки прийдуть негативні люди. Через мовчання певної кількості поміркованих людей мовчать і їх друзі. Саме це створює оманливий парадокс більшості.

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

Парадокс щастя

Коли б ви не зайшли у Фейсбук, можна спостерігати один яскравий феномен. У Фейсбуці всі дуже успішні. Всі купують брендовий одяг, весело проводять час, ходять у ресторани, подорожують. В Інстаграмі такі фотографії роблять всі підряд.

Вчені математично підрахували, що у середньому людина бачить у стрічці більше позитиву, ніж сама генерує. Проте у соцмережах люди показують лише те, що вони хочуть показувати, лише найяскравіші речі. Ніхто не буде писати як просидів вдома цілий день на дивані – вам показують успіх. Тому не потрібно комплексувати через тотальний успіх всіх довкола. Потрібно врахувати, що у великій масі люди не проявляють інтелекту, проте кожен з них, в принципі, інтелектуальний.

Як вижити у соцмережах - лайфхаки від медіаексперта Андрія Бродецького

На початку епохи Інтернету людство покладало багато надій, що користувачі зможуть вільно обмінюватися думками, чути один-одного – але Інтернет повторює офлайнове життя. Люди спілкуються з тими, хто має спільні погляди. Деформація в Інтернеті – це результат деформації в суспільстві. Це нормально. У мене також є деформація: якщо я бачу, що хтось щось репостить, то я думаю, що цього користувача хтось підкупив, і це не нормально.

Три речі про які потрібно пам'ятати

Для того, щоб критично сприймати інформацію, потрібно пам’ятати про три речі:

  • Інформаційна бульбашка від фільтрів
  • Інформаційна дієта. Переосмислюйте ту інформацію, яку споживаєте. Варто відмовитися від політичних новин на користь новин друзів та локальних новини
  • Глобально дивитися на те, як влаштована сучасна медіа система. У погоні за новинами і переглядами кількість контенту зростає, а якість падає, фейки процвітають, а люди у соцмережах розповсюджують зраду

Наразі питання що робити із викривленою реальністю залишається відкритим – на нього немає готових відповідей. Кожен користувач індивідуально може дещо покращити ситуацію сіючи медіа грамотність серед населення, але це може спрацювати лише тоді, коли у аудиторії є бажання до особистісного росту. Лише той розбереться що таке фейк, проте таких людей дуже мало.

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу
Зараз читають