LVIV.COM

Як у Львові трамвай запускали – історія від початку до сьогодні 🚋

Як у Львові трамвай запускали - історія від початку до сьогодні 🚋

Львів неможливо уявити без трамваїв. Кінний, паровий, електричний – саме так вони еволюціонували у Львові з ХІХ ст. Вийшовши на маршрут 3 травня 1880 р., за перший рік роботи трамваї змогли перевезти більше 1,5 мільйона пасажирів.


Все починалось з коней

У 1880 році у Львові були лише дві лінії (головний залізничний вокзал – вулиця Городоцька – площа Митна і головний залізничний вокзал – Підзамче). До 1889 року маршрутів побільшало.

Тодішні трамваї вироблялись у Австрії, в місті Граці. Темно-коричневі вагони, оздоблені червоною облямівкою з білими написами “Львівський трамвай” працювали за допомогою коней: влітку – двох, а взимку – чотирьох.

Еволюція львівських трамваїв - з ХІХ ст. до сьогодні 🚋Еволюція львівських трамваїв - з ХІХ ст. до сьогодні 🚋Еволюція львівських трамваїв - з ХІХ ст. до сьогодні 🚋

Про паровий трамвай

Проект парового трамваю до львівського магістрату подали ще у 1888 році. Про це писали в газеті “Діло”:

“Товариство зелїзницї Львів- Белзець задумало устроїти на улици Янівскій від стаціи Львів-Клепарів до костела св. Анни трамвай паровий. Коло костела св. Анни стане стація і там будуть лучитися трамваї паровий з кінним. Розклад їзди на трамваю паровім буде приложений до розкладу їзди на шляху зелїзницї Белзкої”.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

Київський паровий трамвай (зразок)

Це сприймали серйозно та з великою прихильністю:

“Головний шлях ишов-би через улицю Янівску під т. зв. „гицлївску гору“, де станули-би магазини зелїзничі. Побічні линіи трамваю доходили-би до млина Тома, бровару Шмелькеса, магазинів…

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

…Паровий трамвай у Львові має бути заложений по лївій сторонї ул. Янівскої, коштом зелїзницї львівско-черновецкої взглядно зелїзницї львівско-белзецкої а дворец сего трамваю буде стояти напротив школи св. Анни. Умова з громадою міста Львова має тревати так довго, доки буде тревати концесія правительства для сеї зелїзницї, т. є. 90 лїт. І так має предприємство сего трамваю доставити льокаль для акцизової служби на головній стації сего трамваю ; в перших 30 роках сеї умови має предприємство виплачувати річно чинш за уживанє улицї Янівскої по 25 кр. за один метер шляху; в дальших лїтах має платитися лиш якійсь процент з чистого доходу; ширина улицї Янівскої, має виносити 20 метрів, а де улиця вусша, там має товариство єї розширити власним коштом; також цїла улиця Янівска має виложитись камінєм коштом товариства”.

Та втілити ідею не вдалось: трамваї такого типу виявились неефективними на горбистій місцевості. І місто мусило шукати альтернативні варіанти розширення транспортної мережі.

Епоха електричних трамваїв

Тендер на будівництво ліній для електротрамваю оголосили у 1893 році. Його виграла віденська фірма “Сіменс&Гальське”, що після дворічної експлуатації зобов’язувалась продати трамваї місту.

Будувати почали того ж року по трасі:

  • Головний вокзал;
  • вул. Дзялинських (Тобілевича);
  • Леона Сапеги (С. Бандери);
  • вул. Коперника;
  • вул. Словацького;
  • вул. Сиктуська (Дорошенка);
  • вул. Кілінського (Беринди);
  • пл. Ринок;
  • вул. Руська;
  • вул. Чарнецького (Винниченка);
  • по всій вулиці Личаківській, до школи Зиморовича (біля Личаківської рогатки) та з відгалуженням до Личаківського кладовища.

Крім цього, проектували іншу лінію:

  • від вул. Кілінського по вул. Гетьманській (права частина проспекту Свободи) до східної частині вул. Маріацької (пл. Міцкевича);
  • з поворотом на Галицьку площу, по вулицях Баторого (князя Романа), Панській, Зиблікевича, св. Софії (вул. І. Франка) до школи св. Софії.

Звідти мали побудувати додаткову лінію до Стрийського парку по нинішній вул. І. Франка, потім по вул. Рацлавицькій (північна частина вулиці Самчука) до верхньої брами парку.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

Регулярний рух першого у Львові електричного трамваю відкрили 31 травня 1894 року. А вже в 1896 році місто викупило мережу електротрамваю з електростанцією за 1 млн. 680 тис. крон.

Скільки коштував проїзд

У перших львівських трамваях місця поділялися на І і ІІ клас. Вартість поїздки розраховували відповідно до протяжності маршруту і класу місця, в якому їхала людина.

Наприклад, за Австрії проїзд у електричному трамваї від Головного двірця до Гетьманських Валів коштував 16 галлерів за І клас і 12 – за ІІ-й.  У кінному трамваї проїзд коштував стільки ж, однак за підйом по вул. Городоцькій доводилось доплачувати: 8 галерів (І-й клас) і 6 галерів (ІІ-й), бо впрягалися додаткові коні.

Для порівняння, у той час можна було купити літр молока за 20 галерів, а 1 кг свинини – за 1,5 корони. Зарплати були різні: у професора гімназії – 4000 корон/рік, а в молодшого вчителя – 1800/рік (1 корона – 100 галерів).

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

Коли розпрощалися з конями

У 1908 році проклали лінію по Городоцькій. Протягом року там проходили дві паралельні лінії: одна – для кінного трамваю, друга – для новітнього електричного.

У зв’язку з усе більшою популярністю електровагонів, 29 грудня 1908 року Львовом проїхав останній кінний трамвай. Після цього усі лінії електрифікували. Коней розпродали, а вагони кінного трамваю чіпляли до електричних.

Про похорон, трамваї і вантажівки

Спеціальні трамваї-катафалки колись планували використовувати похоронні фірми. Маршрути планували простягнути спочатку до Личаківського кладовища, а потім – до Янівського. Та ці проекти так і не реалізували.

Натомість, вагони використовували для вивозу піску з піщаних кар’єрів.

“Похоронно-вантажна” лінія на вул. Татарбунарській збереглася до сьогодні. Ще однією лінією вантажні трамваї використовували у 1921 році від станції “Підзамче”, аби перевозити вугілля до газівні на вул. Газовій. А у 1960-х трамваї їздили за піском вулицею Мучною.

Швидкісний трамвай та метротрам

У 60-х роках ХХ ст. до генплану Львова включили будівництво швидкісного частково підземного трамвая. Проектування розпочали у кінці 70-х. Планували спорудити два підземні тунелі, габаритами з метро під центром Львова (такий собі метротрам), а до них підвезти дві наземні лінії.

Перший тунель метротраму мав з’явитися районі Підзамчого та перетину вулиці Франка зі Снопківською мали з двома підземними стаціями: “Старе місто” (площа Старий Ринок) та “Площа Возз’єднання” (сучасна Галицька).

На початку вулиці Сахарова та поблизу перетину вулиць Личаківської та Мечникова планували спорудити другий тунель з трьома станціями: “Університет”, “Площа Возз’єднання” та “Винниківський ринок”.

Третій тунель мали побудувати з площі Івана Франка через Цитадель, вулицю Бандери і залізничний вокзал до Янівського цвинтаря. Станції: “Політехнічний інститут”, “Площа Кропивницького” і “Вокзал”.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

Швидкісну наземну ділянку спорудили у 1987 році від від вул. Сахарова до вул. Наукової. А першу вентиляційну шахту для підземного трамваю почали будувати у подвір’ї палацу Потоцьких, що призвело до пошкодження навколишніх будівель. Саме тому у кінці 80-х проект заморозили.

Сучасність

У 2014-2016 роках збудували трамвайну лінію на Сихів. А містом курсують такі трамвайні вагони:

  • Tatra KT4 – моторні двосекційні шарнірні чотиривісні вагони.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

  • Електрон T5L64 – п’ятисекційний, шестивісний, односторонній, повністю низькопідлоговий трамвай українського виробництва. Його випустили в одиничному екземплярі та експлуатують з 2013 року.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

  • Електрон Т3L44 — трисекційна модель українського виробництва, курсує з листопада 2014 року. Їх використовують на сихівській лінії.

Кінний, паровий і нарешті електричний - саме такою була еволюція львівських трамваїв з ХІХ ст. Вперше вони вийшли на маршрут 3 травня 1880 р. і змогли перевезти більше півмільйона пасажирів за рік.

Крім цього, у Львові використовують перероблені пасажирські вагони у службових потребах:

  • вагони-снігоочисники;
  • вагон-вишка та причеп до нього для прибирання снігу;
  • бортовий вантажовіз;
  • поїзд-рейковоз;
  • піскопосипальні вагони.

Фото: photo-lviv.in.uazbruc.eu; wikipedia

Марина Романцова LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають
×