LVIV.COM

Безпека VS креативність – фоторепортаж із Заводу РЕМА

Ділись, Бро

Безпека VS креативність – фоторепортаж із Заводу РЕМА
Роман Тищенко

Вибиті шибки, зрізані батареї, дірки в стінах і коридори, завалені мотлохом. Може здатися, що це Прип’ять 1986-го, проте це Львів 2018-го. Завод РЕМА приваблює львів’ян дешевою орендою та великими вільними площами. Сьогодні тут знаходиться близько 70 малих компаній. Однак будівля, яку віддано в оренду перебуває у аварійному стані. Ми подивилися на те, як митці переобладнали простір колишнього інженерного корпусу та в якому стані знаходяться приміщення, до яких ще не дійшла ревіталізація.


Завод РЕМА

Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) тепер називають просто Zavod. Виробництво тут жевріє лише в частині цехів, натомість порожні приміщення обживають соціальні підприємці, митці та стартапери. РЕМА — перше з 15-ти занепалих промислових підприємств, які львівська міська влада має намір ревіталізувати до 2020 року, перетворивши на громадські простори та осередки креативних індустрій.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

«Ревіталізація колишніх заводів — один із пріоритетів Вишеградської четвірки, яка готова підтримати цей проект, — розповідає заступник львівського міського голови з питань розвитку. — Мають бути залучені спеціалісти, проведені експертизи та сформований план дій». У такий спосіб промзони, які становлять 40 % території міста і приносять йому мало користі, поступово реінтегрують у міське життя. Звучить майже ідилічно — поки не зайдеш усередину.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

На обшарпаній стіні п’ятиповерхового корпусу РЕМА висить єдиний проіржавілий вогнегасник. Поруч із облаштованими коштом орендарів приміщеннями тут є кімнати, де можна знімати фільми жахів. Вибиті шибки, дірки у стінах, купи будівельного сміття, немає освітлення, зі стін стирчать дроти.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

Ступаючи, слід дивитись під ноги, аби не шубовснути у дірку в підлозі. В закинутих кабінетах — кінескопи від телевізорів, хімічні реактиви, пляшки від шампанського та інші докази того, що колись тут було життя.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

Йдучи коридором, тут можна почути музику. На п’ятому поверсі розташована студія йоги Your Choice. Керівник студії Михайло запрошує на гостини.

Завод РЕМА
Завод РЕМА

Йоги тут із вересня. Витратили літо на ремонт, аби в кімнаті можна було займатись музикою та медитацією. 

Завод РЕМА, студія йоги Your Choice

Незатишну атмосферу занедбаного заводу Михайло навчився ігнорувати. Важче не зважати на температуру: у жовтні в кімнаті було 18 градусів. У корпусі зрізані опалювальні труби, тож Михайло облаштував тут підігрів самотужки. Весь завод опалюється за допомогою електричних обігрівачів та пічок.

Завод РЕМА, студія йоги Your Choice

Ревіталізація промислових підприємств — тренд у Західній Європі, проте там вона має дещо інший вигляд. Дослідниця Ярина Сеньковська із «Львівської політехніки» наводить приклад Емшер-парку в німецькому Рурі. Колись там видобували кам’яне вугілля. Після ревіталізації в 17-ти містах регіону з’явилися наукові установи та високотехнологічні компанії, нове житло, парки, культурні й громадські центри, відкрилося багато малих і середніх підприємств. Приклади комплексної ревіталізації промзон є в Португалії та Німеччині.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський сумнівається в тому, що у Львові можливе щось на зразок Емшер-парку. На це потрібно було б витратити мільярди, яких немає в бюджеті. Тож плани львівської міської влади — це радше спроба модерувати процес ревіталізації.

Завод РЕМА

«Є два головні типи ревіталізації: цілковитий демонтаж заводу або його пристосування під нові потреби. Спершу треба визначити, чи це фінансово доцільно, чи справді цінною є ця будівля, чи є сенс її зберігати. Радянська архітектура не завжди естетично приваблива чи вдало вписана у місто», — пояснює Чаплінський.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

Комплексній ревіталізації заводів заважає роздрібненість території — підприємство, яке колись належало державі, може мати 50 дрібних власників, кожен із яких дбає лише про свій клаптик.

Той спосіб, у який креативний бізнес заселяє завод РЕМА, створює аналогічну проблему. Дизайнери, митці, художники, спокусившись копійчаною вартістю оренди, приходять до порожніх приміщень та облаштовують їх, пристосовуючи під свої потреби. Водночас власник не має ресурсів, аби дбати про будівлю та завод загалом.

Завод РЕМА
Завод РЕМА

Власнику не до того: РЕМА належить заводу «Іскра», який зараз проходить процедуру банкрутства. Годі сподіватись на те, що тут подбають про пожежну безпеку, опалення, утеплення.

Завод РЕМА
Завод РЕМА

За словами архітекторки Тамари Зав’ялової, Державна служба з питань надзвичайних ситуацій, санстанція та Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) мають перевіряти стан будівель. Перевірки стосуються як нових, так і старих будівель. Вимоги до останніх набагато суворіші. Перед тим, як здавати їх в оренду, потрібно отримати загальний висновок від усіх інстанцій. 

Завод РЕМА

Проте в інспекціях самі вирішують, коли й куди навідатися. Власник, що занедбав будівлю, ризикує заплатити штраф від 100 тисяч гривень, а якщо хтось постраждає, може понести кримінальну відповідальність.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

«Якщо будівлі зведені кількадесят років тому, вони проектувались за старими державними стандартами. Перш ніж здавати їх в оренду, потрібно провести обстеження й реконструювати відповідно до нових будівельних норм. Навіть якщо підведені всі комунікації, є вода, каналізація і світло — все це зроблено за старими держстандартами», — розповідає Тамара Зав’ялова. До закладів громадського харчування, зокрема до пекарні, що існує на заводі, вимоги особливо суворі.

Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА
Завод РЕМА

На завод РЕМА ні ДАБІ, ні санстанція, ні пожежники поки що не зазирали.

Завод РЕМА
Завод РЕМА

Захоплюючись ідеєю перетворення непотрібних заводів на креативні простори, варто часом поглядати на стелю — чи не збирається вона впасти на голову.

Завод РЕМА

Фото:  Juliya Low

Колаж: Uliana Vinichuk

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу
Зараз читають