LVIV.COM

Український YouTube: юний чи мертвонароджений?

Ділись, Бро

Український YouTube: юний чи мертвонароджений?
Anya Dzina

YouTube, здається, сьогодні дивляться усі: твоя мама, дідо та його ручний карась. Неймовірна популярність сервісу зумовила його територіальну експансію та появу локальних “кріейторів”, які створюють димні суміші з місцевої культури та світових трендів. Для України це твердження, щоправда, не є надто справедливим.


 Чи ризикували ви колись своїм душевним спокоєм і відкривали вкладку “Популярне” на сайті? Для більшості регіонів вона не є надто репрезентативною у плані якісних відео, але все ж є показною зі сторони найбільш популярних форматів та творців. В Україні 60% цієї сторінки займають відео російських блогерів (не будемо навіть говорити власне про контент, бо від чергової згадки про слайми в автора поїде дах), 30% гордо зайняті записами популярних телевізійних шоу (“Новий канал”, очевидно, непогано заробляє на переглядах свої реаліті) і десь 9% лишається на нові поп-кліпи. 

Ні, в мене не погано з математикою, я не забула про 1%. Приблизно таку частку YouTube UA складає контент українських творців. І не факт, що усі з них будуть українськомовними. Такі відео все ж існують, але і з них велику частку складають переозвучення англомовних оригіналів. Добре, якщо цими оригіналами виступають цікаві освітні відео або на крайняк TED Talks. Часто ж переозвучуються трейлери (у кожного каналу буде своя версія озвучки для чергового топового блокбастера) або скетчі з гумором сумнівної якості. В одному з таких скетчів автори якраз висловили основний лозунг більшої частини укротьюбу: “Не можеш зробити сам, скопіюй”.

Ніхто не скасовував “Телебачення Торонто” чи “BABYLON’13”, унікальні та якісні проекти існують, але за ними найчастіше стоять досвідчені організації з суттєвими бюджетами на продакшн. У цю ж категорію можна занести усі канали на кшталт Ukraїner’а чи старого доброго каналу Розетки (який був у свій час кориснішим за сам інтернет-магазин). Велика кількість таких каналів мають яскраво виражений телевізійний формат. Можна багато спекулювати на тему того, що є причиною цього тренду. Чи виною цьому є значно менша сума необхідних інвестицій у порівнянні з телебаченням (українське ТБ є переважно збитковим і приносить власникам медіа хіба поінти політичного впливу), чи наша нездатність сприймати й адаптувати під себе нові формати, невідомо. Ці спекуляції у будь-якому випадку не змінять реалій нашого напівтелевізійного Youtube. Не дарма ж саме серіали чи реаліті набирають сотні тисяч переглядів у той час, як відео якогось блогера, який говорить про книги, ледь б’ють планку у пів тисячі.

Наш улюблений сайт з червоним лого (ні, не той) також став популярним майданчиком для політично спрямованих проектів, дискурс яких не/збігається з популярним телевізійним. Для деяких діячів цієї сфери саме YouTube став першою сходинкою до набуття популярності та формування фоловінгу. Утім, вважаємо, що не варто їх згадувати, адже єдина людина, яка може дійсно дотепно говорити про політику, це Майкл Щур, а його я вже згадала. 

Буде помилково не згадати про популярні проекти, які вийшли за межі Неньки. Наприклад, сумнозвісний Івангай чи доволі терпимий канал “Сквозь”, на чиї відео “ЯсноПонятно”, де носії однієї мови намагалися вгадати значення слів іншої, ви зустрічали з ймовірністю 99%. Без сумнівів, у цю категорію легко потрапляє і Дурнев зі своїми оглядами сторіс. Проблема цих каналів у тому, що їхня популярність не в останню чергу зумовлена розширенням аудиторії, яку вони собі забезпечують використанням російської мови та загальним уникненням будь-яких занадто локальних тем. Дуже дієвий і прибутковий лайфхак, який розмиває межі між українським та російським YouTube, нівелює будь-яку різницю, і у кінцевому результаті ставить під питання необхідність існування української версії. Адже якщо нема різниці, навіщо взагалі старатися заповнити заповнені ніші.

Наступними за популярністю після політиків і серіалів, як і у всьому світі, є канали, які обсмоктують поп-культуру. Це тобі й “Geek Journal”, українська адаптація BadComedian’а, який у свою чергу теж не є надто оригінальним, і “Слух”, чий сюжет про сучасну українську музику очима творців цієї музики раджу переглянути, Bezodnya Music, які роблять підбірки для третьої години туси, коли прокидається ностальгія за піснями Ірини Білик, або львівський чувак з Загону Кіноманів, який стане сапером на полі українських фільмів.Не обійтися і без ігор, але про це краще розкажуть на PlayUA, теж проекті не однієї людини, але цілої новинної команди. 

Задовольнити твій інтелектуальний голод допоможе наш канал 15х4. І на це тобі треба буде всього 15 хвилин. Наприклад, відосік нижче допоможе не бомбити кожного разу від слова "проєкт" (мені, правда, треба трохи більше часу). І це тобі не Ескулап ТБ, де розповідають про користь викатування хвороб яйцем та астральні проекції. Якщо зараз у тебе з'явилося неприємне відчуття нижче спини, а у голові почало пульсувати слово "крінж" у зв'язку зі згадкою такої псевдонауки, то ти точно знайдеш щось до душі на каналі "Клятого раціоналіста". Щоб одночасно розслабитися, але і дізнатися щось корисне, можна звернути увагу на Діму Малєєва — чувак може розказати про те, як почати роботу програмістом, а може навчити робити вафельний торт. А кажуть, що такі люди лишилися в епосі Відродження. Так, це крихти, але виявилося, що український ютаб навіть вчить.

Можна знайти й більш обскурні канали, де будуть обсирати ваші улюблені мульти та аніме. Не хвилюйся, я нікому не розкажу, що ти це дивишся. На інших повідають про маркетинг чи кулінарію. Ба, якщо пошукати, то можна натрапити навіть на футбольного Дудя, який навіть не намагався змінити графічне оформлення своїх інтерв’ю. Кілька тревел-блогів (раз і два) покажуть, що не “Світом навиворіт” єдиним. У нас навіть є свої фемілі-блогери, якщо це взагалі когось цікавить.

У підсумку можна сказати, що український ютаб подібний до качкодзьоба — він збирає у собі багато протилежних рис, люди не до кінця вірять у його існування, та і взагалі дивно, як таке чудо на світ з’явилося. Тим не менш у нас є всі шанси заповнити відповідні ніші українськомовним контентом та навіть створити свій унікальний (мемна пісня Jerry Heil тому доказ), але час покаже, чи зможе укротьюб відстояти своє право на існування, чи все ж нам достатньо перекладного контенту з заходу та російського блогінгу. Хіба ми не білінгви?

Ще тримайте побажання від доброї пані з відео про шкідливість вакцин (на жаль, є і такі):

Український YouTube: юний чи мертвонароджений?

Зараз читають