LVIV.COM

Три історії про перехід в ейчари: розповідають студентка, науковиця і мама в декреті

Ділися або не палися

Три історії про перехід в ейчари: розповідають студентка, науковиця і мама в декреті

Як почати будувати кар’єру ще в інституті? Де знайти час і сміливість, щоб під час декрету кардинально змінити фах? Як наважитись покинути стабільну роботу в науковій сфері і почати все з нуля?

Про свої сумніви, працю і успіхи розповідають випускниці Lviv HR Solutions.


Партнерська публікація

Софія Телефус, студентка 3 курсу Міжнародної інформації НУ ЛПТри історії про перехід в ейчари: розповідають студентка, науковиця і мама в декреті

Влітку 2019 року я вирішила будувати кар’єру ще під час навчання в університеті. Визначитись із напрямком було складно, я довго перебирала різні варіанти. Зрештою вирішила, що HR — це та сфера, яка мені цікава і в якій я себе бачу. Тоді ж почала шукати курси —  хотіла відразу концентровано зануритись у навчання і практику. Lviv HR Solutions знайшла випадково: побачила в знайомої пост в інстаграмі, подивилась на випускників — натхненних людей з палаючими очима, і мене це зачепило. Прочитала про курси все, що змогла знайти, мені сподобалось, пішла вчитись. Почала з базового курсу. Паралельно досліджувала ринок праці і бачила —  усім конче був потрібен спеціаліст із досвідом роботи. Тому я дуже тішилась, що матиму змогу пройти стажування.

В цей час я продовжувала навчання в університеті. Поєднувати університет і курси було просто: пари проводили в першій половині дня, заняття у Lviv HR Solutions — вечорами тричі на тиждень. Я все встигала, хоч навантаження зросло. Багато навичок, які я опанувала на курсах, мені дуже знадобились на парах. Під час сесії теж не було проблем — ніхто не ставив жорстких термінів, в які я мала пройти практику.

Я пішла на стажування в січні 2020 року, до Галини Цвіркун в “Meest”. За програмою мала провести там два тижні, та після співбесіди пані Галина запропонувала мені простажуватись три місяці з перспективою працевлаштування. Коли почалось стажування, я перевелась в університеті на індивідуальну форму навчання. На роботі також не маю жодних проблем — заздалегідь попереджаю про іспити і заліки. 

Я стартувала з позиції ейчар-асистента і почала ближче знайомитись з роботою. Я соромлюсь у новому оточенні, та завдяки відкритим співпрацівникам легко адаптувалась.

Згодом компанії потрібен був фахівець із внутрішніх комунікацій, і з 17 квітня я пішла працювати туди. Завдяки цій роботі змогла відкрити себе, зараз вчусь і продовжую розвиватись.

Я з січня працюю у сфері HR і вона мене приваблює своєю різноманітністю, тут завжди є куди рухатись. Вважаю, що в цій професії “стелі” досягнути неможливо, бо вона постійно відсувається через нові виклики та напрямки. Це сфера, яка в Україні зараз динамічно розвивається, попит на спеціалістів росте. Я для себе бачу в цій роботі більшу мету — допомагати людям і бізнесу, мене це надихає. 

Наталія Боровець, HR & recruiter 

Три історії про перехід в ейчари: розповідають студентка, науковиця і мама в декреті

До декрету я сім років працювала в банку. Перед цим навчалась на напрямку “Облік і аудит”, з 5 курсу пішла на роботу. Спершу була кредитним інспектором, потім — спеціалістом з обслуговування фізичних осіб, доросла до заступника керівника відділення.

Та коли йшла в декрет, то чітко розуміла, що до цієї роботи повертатись не хочу. Пробувала себе у сфері кулінарії, робила сувеніри — не пішло. І коли минуло три роки, я зрозуміла, що ніде себе не знайшла і не відкрила всередині себе щось нове. 

Випадково дізналась про курси HR від Lviv HR Solutions, зацікавилась. Рідні підтримали, допомогли викроїти час на навчання. Почала освоювати нову спеціальність і розуміла, що це інше життя, інша сфера, і там я себе бачила.

Ці курси для мене не були простою можливістю вийти з дому, а шансом таки знайти себе. І ці пошуки я вважаю вдалими.

 Я хвилювалася, чи зможу себе реалізувати: це все було для мене новим. Але мала сильне внутрішнє бажання змінюватись і працювати над собою.

На захисті курсових були присутні представники різних компаній. І одна із присутніх через півроку мені подзвонила і запитала, чи актуальна мені пропозиція роботи. Я погодилась, мені скинули пропозицію. Відтоді я працюю HRом і рекрутером компанії.

Ця робота непроста емоційно і фізично, але вона мені близька. За цих два роки є спотикання і набиті гулі. Та я не хочу іти в іншу галузь, прагну розвивати себе тут. Надалі планую продовжувати підвищувати кваліфікацію, бо зараз для ейчарів все нове, все змінилось, потрібно встигати за часом і колегами. Вони допоможуть рухатись у правильному напрямку.

Людмила Франкевич, HR асистент, компанія GameLoft

Три історії про перехід в ейчари: розповідають студентка, науковиця і мама в декреті

До 2015 року я працювала науковим співробітником. Займалась оптоелектронною технікою, навчалась в аспірантурі, захистила дисертацію, є кандидатом технічних наук. Мені це було цікаво, та в якийсь момент подумала, що хочу спробувати щось інакше. Тоді я перейшла з наукового відділу в адміністрування, на посаду завідувача аспірантури і докторантури. Там я пропрацювала до 2019 року.

Мені така робота сподобалась, але ловила себе на прогалинах у знаннях, багато процесів налагоджувала на інтуїтивному рівні. Я почала більше читати про адміністрування та роботу з персоналом і паралельно  шукала можливість більше поглибити свої знання. Через це пішла на базовий курс по HR від Lviv HR Solutions. Там мені дуже сподобалась атмосфера і викладачі. Досі використовую матеріали у своїй роботі, спілкуюсь і консультуюсь з тренерами.

Я почала вчитись, бо хотіла покращити свої навички для роботи в науково-дослідному інституті. Та з часом зрозуміла, що хочу змінити місце праці. Моментом, коли це вирішила, стало усвідомлення, що я і так вже пропрацювала в одній установі 15 років. Ще 3-4 роки, і доведеться залишитись там назавжди.

Зробити перший крок було важко, бо єдине, що тримало — це люди, з якими працювала раніше. За 15 років я встигла спробувати себе на багатьох посадах. Та оточення залишатись тим самим і найважче було — це залишити людей і процеси, які налагодив і змінив. 

Та бажання спробувати щось нове перемогло. Спочатку було розчарування, бо працедавці не хотіли за мною спілкуватись. Людей відлякувало, що я раніше працювала у науково-дослідному інституті. Дівчата в компанії, де зараз працюю, також думали, що зараз прийде викладачка і почне всіх вчити. 

В GameLoft я потрапила завдяки рекомендації моїх друзів. У перші дні роботи дуже переживала, чи вдасться влитись в колектив — тут всі були молодші за мене. У відділі працює ще троє людей і ми певний час один до одного насторожено придивлялись, та за перші два тижні ми змогли знайти спільну мову. Мені вдалось швидко засвоїти всі необхідні процеси і втягнутись в роботу.

Загалом мені сфера HR дуже цікава, хочу в ній активно розвиватись. Планую далі рухатись в сторону аналітики даних і проджект-менеджменту, оскільки вже маю такий досвід. Я люблю працювати з людьми, люблю спілкуватись, допомагати, знайомитись, розширювати нетворк. 

Зараз читають