LVIV.COM

Sci-bro: Що таке меметика і як вона пояснює релігію?

Sci-bro: Що таке меметика і як вона пояснює релігію?
Sci-bro

Здоров! Як там в тебе? Пам’ятаєш, минулого разу ми говорили про те, як працює еволюція, що таке генетичний алгоритм, спадковість-мінливість-добір, а потім якось так зненацька дійшли до того, що ти – машина мемів?


Сьогодні я цю тему продовжу і більш детально розповім тобі про меметику. Ця наука, на перший погляд, може здатися дивною, але я обіцяла не впадати в містицизм та езотерику. Зрештою, зараз побачиш, що меметика – це не якесь там мумбо-юмбо!

Меми. Частина друга

Частина друга, у якій з’ясуємо, що нового нам дає меметика, як вона пояснює релігію, а також трохи поговоримо про аналогію мемів з генами. 

1988 рік. В словнику, який задає нормативні категорії наукової та інформаційної сфери, а саме – в Оксфордському словнику, з’являються поняття “мем” та “меметика”. Що воно таке і які були цьому передумови – ми вже поговорили минулого разу. Докінз не витримав і вирішив ввести “мем”, щоб люди, не дай бог, не подумали, що ген – єдиний на світі реплікатор. І пішло-поїхало.

Меметика — підхід до еволюційних моделей передачі інформації, який в поняттях генетики вивчає розмноження, розповсюдження, відбір, мутацію та рекомбінацію, а також смерть мемів — одиниць культурної інформації.

Найповніше (принаймні з того, що мені вдалось знайти) концепцію мемів описала Сьюзан Блекмор в її популярній книжці “Машина мемів”. Також в окресленні меметики брали участь американський філософ і когнітивіст Ден Деннет та Річард Броуді, автор книги про психічні віруси.

Та давайте перейдімо до суті. Чим же займаються меметики? Які в них підходи? Що нового дала меметика? Чи є якісь проблеми, які вона описує краще, ніж попередні теорії або ж зовсім нові проблеми, які вона піднімає? 

Меметика поповнила мій словниковий запас отакими всілякими термінами: 

  • Мем — стійка одиниця інформації, здатна до реплікації.
  • Мемофонд (за аналогією до генофонду) — сукупність всіх мемів.
  • Меном — сукупність мемів однієї особи.
  • Мемотип — інформаційний зміст мема.
  • Мембот — неологізм, який використовується для опису людей, які до такого ступеня опинилися у владі певного мема (або мемокомплекса), що пріоритетною метою їхнього існування стає втілення та/або розповсюдження цього мема. Такі люди діють, наче запрограмовані роботи (звідки й пішла ця назва).
  • Мемокомплекс (іноді: мемплекс) — група мемів, в якій розвинулися симбіотичні відносини; набір ідей, які підсилюють одна одну. Одним з найкращих прикладів мемплекса вважають релігію.

І отак ми плавно переходимо до теми, яка всіх нас турбує – в тій чи іншій мірі.

Річард Докінз, “Розширений фенотип”:

Sci-bro: Що таке меметика і як вона пояснює релігію?

“Ми не знаємо, як вона (релігія) виникла в мемофонді. Можливо, вона виникала багато разів шляхом незалежних «мутацій». У будь-якому випадку, це дуже стара ідея. Як вона реплікується? За допомогою усного та письмового слова, що підкріплюється великою кількістю музики та образотворчим мистецтвом. Чому ця ідея так добре виживає? Нагадаємо, що в даному випадку «виживання» означає не виживання гена в генофонді, а виживання мема в мемофонді. Насправді питання полягає в наступному: у чому та «особливість» ідеї про Бога, яка надає їй таку стабільність і здатність проникати в культурне середовище? Виживання хорошого мема, що входить в мемофонд, зумовлюється його великою психологічною привабливістю. Ідея Бога дає, на перший погляд, прийнятну відповідь на глибокі й зворушливі питання про сенс існування. Вона дозволяє сподіватися, що несправедливість на цьому світі може бути винагороджена на тому. «Завжди простягнуті руки», готові підтримати нас у хвилини нашої слабкості, які, подібно до плацебо, аж ніяк не втрачають своєї дієвості, хоча й існують лише в нашій уяві. Ось деякі з причин, за якими ідея Бога з такою готовністю копіюється послідовними поколіннями індивідуальних мізків. Бог існує, нехай лише в формі мема з високою виживаністю або інфекційністю, в середовищі, створюваному людською культурою.”

Sci-bro: Що таке меметика і як вона пояснює релігію?

Божа Ласка, автор – Люся Шишкіна

Ідея пекла підсилює ідею раю, ідея Сатани – ідею Бога. Адже, твоїм розумом значно легше маніпулювати, коли нагнати на тебе страх. Попри всю прекрасність релігії (якщо сприймати її в суворо метафоричному сенсі й заплющити очі на всілякі витівки священиків, святі під’їзди, хресну ходу, церковний мерч та весь інший кітч, яким релігія обросла у нашій з вами місцевості), вона може бути доволі небезпечною ідеєю (більше про небезпечні ідеї дивись у виступі Дена Деннета на TED).

Sci-bro: Що таке меметика і як вона пояснює релігію?

Люди, які служать мемботами для таких ідей, як політичні чи релігійні концепції, іноді готові жертвувати своїм життям чи вбивати інших во ім’я цих же ідей. І це наштовхує на одну цікаву думку (окрім того, що це fucked up, звісно): меми – самостійні реплікатори й працюють не задля людей чи їхніх генів.

Річард Докінз та Сьюзен Блекмор, про яку я розповідала вам минулого разу, часто нарікають на біологів чи соціобіологів за те, що ті ставлять пріоритети генів на перше місце всюди, навіть коли мова йде про культурну еволюцію.

Суть меметики в тому, щоб показати, що мем – самостійний реплікатор, який живе своїм життям і чхати він хотів на нас і на наші гени (які теж, в свою чергу, чхати хотіли на, власне, нас). До речі, ви могли подумати: а який сенс меметики, в принципі? Про культурну еволюцію вже багато говорили та й, зрештою, це якось очевидно, що в культурному середовищі все відбувається якось схоже до того, що й в біологічному. А ось і сенс: ми ставимо мем в центр історії про культурну еволюцію і з його позиції бачимо, що йому важливо хіба що зробити якомога більше власних копій, які житимуть якомога довше, й всіляко покращувати точність цієї передачі. А там вже хай люди роблять, що хочуть, навіть вмирають – йому яка різниця. Ось гени, наприклад, не дуже в захваті від таких витівок мемів, якщо що. Їм хоча б треба, щоб люди дотягнули до того віку, коли народять, а тоді ще й виховають своїх дітлахів, щоб і ті передали свої гени далі.

Гени і меми

Вся ця аналогія “ген-мем” постійно збиває з пантелику тих, хто починає шукати в мемах кодони, цистрони, локуси і т.д і т.п. На відміну від генів, акуратно спакованих у хромосоми, копії яких містяться у кожній клітині організму, як-от ми з вами, який постійно тащить ці копії на собі й робить усе, щоб ці гени поширити далі, меми перебувають на тому етапі еволюції, який можна вважати первинним бульйоном.

Не все у мемів повинне бути таке, як у генів. А все, що треба знати про схожість між цими обома – це те, що вони обоє є реплікаторами й працюють так, як каже еволюційний алгоритм. Ану, прошепочи мені на вушко те, що я тебе просила запам’ятати з минулого разу?

Спадковість, мінливість і шо там? Правильно. Добір.

Ще одна штука, за яку меметику часто критикують, це те, що вона не дає чіткого означення поняття “мем”. Типу, п’ята симфонія Бетховена повністю є мемом чи тільки перші чотири ноти (па-па-па-пааам, оці)? Ох, bitch please, а що таке ген?

Меметики кажуть – не мастіть собі голову, називайте мемом те, що зручно в цьому контексті. Головне, запам’ятайте: мем – це щось (що б ним не було), що можна зімітувати! Імітації я присвячу цілу наступну статтю і вона буде найцікавішою! Якщо ти вже дотягнув/ла до цієї – то там тобі точно сподобається: нарешті скажу, чому детективу Бро в голові застряг Винник (та й чому взагалі в наших мізках застрягає всяке музло), нарешті поясню; чому ми частіше закохуємось в акторів та музикантів, ніж в столярів та продавців морозива; чому в нас такі гігантські мізки і яку магію ці мізки забезпечили нам, під’єднавши нас одне до одного.

Цьом, па!

 

Як проводити вибухові публічні виступи – 7 порад від Романа Дереги
Oksana Broshnivska LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають