LVIV.COM

Робити, що любиш, або як львів’яни MoonZoo пишуть музику

Ділись, Бро

Робити, що любиш, або як львів’яни MoonZoo пишуть музику
Anya Dzina

MoonZoo — астрономічний проект, який закликав волонтерів об’єднувати зусилля для створення мапи Місяця. А ще це “чотири чуваки, які зібралися пошпілити”.


Якщо спитати їх самих, звідки взялася така назва, то вони скажуть, що придумали її під час миття тарілок. Певно тих, що літають до Місяця.

Робити, що любиш, або як львів’яни MoonZoo пишуть музику

За власними переказами, познайомилися хлопці на Тіндері. Але ти тому не вір. Сашко Васецький, Ігор Стахів та Олекса Петелько до Moonzoo вже робили музику у зовсім іншому жанрі в гурті “Плесо” (а до того Dalai Lama). Пізніше до них приєднався художник Віктор Сторожук і привніс новий свіжий погляд на творчість. Від колишнього рокового звучання не лишилося майже нічого, окрім меланхолійного вайбу та англомовних текстів Dalai Lama. 

Хоч де-факто гурт і грає сінті-поп, який так піднявся у популярності за останні кілька років, за жанром MoonZoo категоризують себе як “Sad Dance”, або “музло, яке включаєш, коли їдеш з тусовки додому”.

 

Робити, що любиш, або як львів’яни MoonZoo пишуть музику

Не хто, а як

Зараз можна було б почати переписувати статті з Вікіпедії та вишукувати персональну інфу на Фейсбуку, але хіба то тебе цікавить, мій друже? Куди цікавішими темами є власне музика та процес її створення.

“Що для вас музика: спосіб відгородитися від світу чи інтерпретувати його?” — це я намагаюся задавати дурні високопарні питання. Відповідь ж значно простіша і в той самий час складніша, бо вона, себто музика, не є ні тим, ні іншим. Музика — це спосіб самовираження, бо, за словами хлопців, вони просто роблять те, що їм подобається, а виходить як виходить. Вони сміються, коли згадують претензійних артистів різних жанрів та їхні спроби надавати собі та своїй творчості забагато значущості, якої там, можливо, і немає. 

 

Робити, що любиш, або як львів’яни MoonZoo пишуть музику

Тут ж чотири людини з різними смаками зібралися і створили єдиний продукт, в якому відчуваються впливи кожного з них. Сашко музику відчуває, Олекса аналізує її з технічного боку, а Ігор — привносить впливи інших виконавців. Що ж робить Віктор? Критикує це все зі своєї башти, бо має зовсім інший смак і думку про те, як має звучати результат. В кінці маємо цікавий синтез чотирьох характерів, що утворює незвичне звучання для нової української музики. Їхня репетиція не схожа на математичне рівняння, де ноти просто додають до тексту та отримують чистий результат. Це скоріше лупання сеї скали, де поступово з кожним кроком з незрозумілої маси виточується трек. Трохи змінити тут, забрати зайве там, подивитися незамиленим оком зі сторони і прибрати або додати ще. Музика MoonZoo народжується не в лабораторії, а в майстерні, де на неї впливають настрої учасників, інші виконавці (серед яких Salvatore Ganacci, The Acid, львів’янин Zbaraski та інші), навіть фази місяця, бо вони “просто роблять те, що можуть без претензій на глибокість”. Роблять це ненапряжно, бо саме так виходить найкраще. Їхній принцип не паритися і робити все органічно підійде і тобі у житті, тому мотай на вус.

 Dance Till We Die

MoonZoo не відчувається комерційним проектом, а скоріше справою людей, які дійсно люблять музику і просто хочуть творити її собі у кайф. Якщо ж вона подобається ще комусь, то це круто, хоча то і не є основною ціллю. А поки вони у процесі написання нового матеріалу, який обіцяє всістися на два стільці — зберегти сумний вайб і отримати більш енергійне звучання — можеш зайти на будь-яку стрімінгову платформу і сумно поденсити під однойменний альбом.

➤ Архітектура для людей, або як столітні традиції працюють в сучасних житлових просторах

Зараз читають