LVIV.COM

Про що писали українські фантасти минулого століття?

Про що писали українські фантасти минулого століття?

Космічні подорожі, міжпланетні контакти, штучний інтелект, безсмертя, позаземні цивілізації, міжгалактичні війни… Про що фантазували українські письменники минулого століття?


Володимир Винниченко – “Сонячна машина”, 1928

Image result for сонячна машинаПерший український науково-фантастичний та утопічний роман Володимира Винниченка. Неоднозначність роману як перехідного етапу у творчості відбилася на оцінці та трактуванні твору. Одні літературознавці вважали його утопією, дехто — антиутопією, інші ж взагалі заперечували його утопічність. Винниченко хотів номінувати цей роман на Нобелівську премію з літератури.

Новаторство митця, експресивна і динамічна манера його письма знаходять своє оригінальне психологічне і філософське втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.

Роман починається з того, що на прийом до президента Об’єднаного Банку і короля Німеччини Фрідріха Мертенса прибуває збанкрутілий князь Лльбрехт. Мертенс за свої гроші купив усе в країні: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу. Він пропонує дати князю відстрочку у виплаті кредиту в обмін на одруження на доньці Ллбрехта, принцесі Елізі. Старий князь відмовляється і, щоб його рід не був збезчещений, розбивається на аероплані…

Блюм і Розен – “Атом у запрязі”, 1929

Image result for атом у запрязіАвтор роману достеменно не відомий, і сучасними критиками, зважаючи на те що псевдонімом автора є «Блюм і Розен», висунуто припущення, що автором роману був тогочасний український фізик Розенблюм, який публікував свої науково-популярні статті в тогочасному харківському журналі «Знаття» («Знання»).

Дія роману проходить у 1939 році. У романі Земля розподілена між радянськими (комуністичними) країнами, до яких, крім СРСР, відносяться Китай, Індія та Німеччина, та капіталістичним світом, до якого відноситься решта країн. Капіталістичні країни утворили своєрідну федерацію, і на місці Ліги Націй утворили своєрідний світовий парламент — Парламент миру, який засідав у місті Веллінгтон (столиці Нової Зеландії). Всесвітній капіталістичний уряд у книзі названий Кабінетом військової справи та шпигунства, засідає також у цьому місті, і основним своїм завданням вважає створення радіозавіси від радіопередавачів СРСР, для чого на кордонах із Радянським Союзом на різній висоті в повітрі встановлено великі аеростати, на борту яких встановлені потужні радіостанції, які цілодобово передають джаз-банд, що створює на кордонах шумову стіну, яка не пропускає радіосигнали з СРСР до капіталістичних країн. Головою цього уряду є японець То-Кіхо, військовим міністром є полковник Вівіч, міністром техніки — італієць Бандієра, членом уряду є також американець Генрі Форд.

Іван Ковтун – “Азіятський аероліт”, 1931

Image result for Азіятський аероліт

Азіятський аероліт — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Івана Ковтуна.

Роман уперше виданий у 1931 році в Харкові. Твір написаний за правилами діючого на той час харківського правопису, і в тексті роману часто зустрічаються тогочасні наукові та технічні терміни, натепер рідковживані, або застарілі, що можна спостерігати й у самій назві роману. Серед тогочасних термінів у романі можна зазначити наступні: «аероліт» — «метеорит», «ступінь» — «градус», «атрамент» — «чорнило» та інші. На думку літературних критиків 30-х років ХХ століття, роман не має жодної інформативної та науково-популярної цінності, а показує події лише з точки зору мрій лежачого обивателя. Причиною цього сучасні літературознавці вважають це, що письменник напередодні написання роману перейшов із літературного об’єднання ЦК ЛКСМУ «Молодняк» до організованого Миколою Хвильовим літературного об’єднання «Пролітфронт», який протистояв офіційній позиції керівництва тодішнього СРСР щодо ідейного наповнення літературних творів. Проте на думку сучасних літературних критиків, у романі краще виписані тогочасні наукові досягнення, ніж у романах 50—60-х років ХХ століття. Сучасні критики також вважають цей роман менш ідеологізованим, ніж пізніші фантастичні твори, оскільки на той час ідеологічну складову в своїх творах письменники ще не вміли, а, ймовірно й не хотіли розвивати. Окрім того, сучасні літературні критики звертають увагу на майстерний опис міського життя США 20—30-х років ХХ століття, який автор міг описати лише за описом із інших літературних або науково-популярних творів.

Микола Трублаїні – “Глибинний шлях”, 1948

Про що писали українські фантасти минулого століття?Змальовуючи будівництво глибинного тунелю між Москвою і Далеким Сходом для надшвидкісного руху поїздів, що мало виключне стратегічне значення на випадок війни, автор ніби звертається до юних читачів із закликом: “Фантазуйте! Дерзайте! Творіть! Зміцнюйте нашу Батьківщину!”

В’ячеслав Брюховецький («До читача» з книги видавництва “Веселка” «Глибинний шлях», 1988):

“…Мені хотілося наголосити ось на чому. Кожне художнє явище завжди несе на собі знак часу. Автор, пишучи вірш, поему, повість, роман, бачить перед собою майбутніх читачів. Він звертається до свого сучасника, втілює ідеї, якими живе суспільство. Згадаймо час, коли Микола Трублаїні працював над «Глибинним шляхом», — це були 30-ті роки — роки великих будов: Дніпрогесу, Магнітки. У пафосі підкорення природи, тоді, коли радянські люди жили у передчутті трагічних випробувань, не думалось про незахищеність екологічних систем. І читаючи нині, наприклад, рядки про озеро Байкал, ми бачимо цю проблему вже інакше, через досвід тих п’ятдесяти років, які минули від часу написання роману. На «Глибинному шляху» позначилася гіркота поразки республіканців в Іспанії з одного боку, і невиправдано полегшене уявлення про війну з жорстоким, нещадним ворогом, з другого. Але в цілому це твір сміливий за своїми ідеями, населений повнокровними героями, цікавий і повчальний для нас і сьогодні.”

Микола Дашкієв – Загибель Уранії, 1960

Дашкієв Микола - Загибель Уранії скачать бесплатно

У соціально-фантастичному романі українського письменника Миколи Дашкієва розповідається про прибуття на Землю гостя з іншої зоряної системи. Це складна кібернетична машина, що керується цілком автоматично. Вона розповідає людям про далеку планету Пірейю та про жахливу трагедію, яка сталася на ній. Роман письменника закликає до пильності, до ще активнішої боротьби за мир.

“Що станеться, коли старому пересадити мозок юнака? Чи може «збожеволіти» електронно-обчислювальна машина? Чи здійсненні віковічні мрії людства про перемогу над стихійними силами природи? Про це йдеться в романі «Загибель Уранії». Та авторові твору чудеса науки й техніки близького майбутнього служать лише тлом для змалювання величних і скорботних подій, що розгорнулися на далекій планеті Пірейї зоряної системи Двох Сонць. Будь-що відстояти мир, не допустити атомної війни — таке прагнення кращих людей Пірейї. В ім’я цього вони йдуть на смерть і на муки, офірують юністю й коханням”.

Юрій Герасименко – «Коли вмирає Безсмертний», 1964

Image result for коли вмирає безсмертнийНауково-фантастичний роман українського радянського письменника і поета Юрія Герсименка, в якому події розгортаються на вигаданій планеті Щактиф, куди відправляється головний герой. Є політичною сатирою.

Події відбуваються у майбутньому. тепер існує на планеті єдина держава — Соціалістична Земля. Давно вже на місячних та марсіанських трасах курсували пасажирські ракети. Також встановлено регулярне сполучення з космічною станцією на Венері. П’ять років тому з місячного космодрому стартував до далекої планетної системи зорі N трансгалактичний лайнер «В-18». пілотований Іваном Бідилом. І ось на Землі отримали повідомлення «Говорить „В-18“… Бідило… Не ждіть… Всі три не діють… Прощайте…».

Виявляється, що на космічному кораблі Бідили відмовили 3 двигуни, але він не мав змоги відправити ще укесь повідомлення на Землю. Він потрапляє на планету Щактиф і опиняється в очільника безпеки Купхейпа, який вороже ставиться до Бідило. Спілкуються вони, одягаючи шолом на голову та відтворюючи думки у вигляді фільму на екрані.

Василь Бережний – “Археоскрипт”, 1970

Про що писали українські фантасти минулого століття?Повість українського письменника й журналіста Василя Бережного увійшла до збірки “По спіралі часу”, куди також потрапили фантастичні повісті «Під крижаним щитом», «Молодший брат сонця», «Сакура», «Селенітка», та оповідання. Письменник розповідає про гадані космічні мандрівки на далекі планети, про нові відкриття. Прообразами героїв творів є космонавти, вчені, робітники, сенс життя і діяльності яких — творчий пошук, невтомна боротьба за соціальний і науковий прогрес, за мир на нашій планеті.

На фоні фантастичного сюжету “Археоскрипта” — прибуття на Землю іншопланетного космічного корабля із планети Філія — автор висловлює думки про сучасне для нього суспільство, вороже настроєне до всіх інакомислячих, висловлює занепокоєння гонкою озброєнь, та вважає за необхідне переоцінку цінностей людства й пошук альтернативного шляху розвитку суспільства, заснованого на гармонії з природою та відкидання споживацької ідеології сучасного суспільства.

Олесь Бердник – “Зоряний корсар”, 1971

Зоряний корсар.jpg

Зоряний корсар (відомий також під назвою “Кільця змія”) — науково-фантастичний та філософський роман українського радянського письменника Олеся Бердника. За оцінками багатьох літературних критиків, цей роман вважається вершиною його творчості письменника. Значна частина тиражу книги радянською цензурою була вилучена з бібліотек і книжкових магазинів. Однак книга відразу ж стала культовою у середовищі української інтелігенції, та неодноразово перевидавалась, переважно у виданнях діаспори, також і іноземними мовами, у 1991 році здійснено перший переклад роману російською мовою. В УРСР роман перевиданий уже в 1989 році, пізніше неодноразово перевидавався вже у незалежній Україні, в тому числі у 1995 році разом із його продовженням — романом «Камертон Дажбога».

Основною ідеєю роману є проблеми розвитку духовності людини, подальший розвиток людського суспільства, духовне та фізичне вдосконалення людини, яке пов’язане не лише із виходом людини у міжпланетний та міжгалактичний простір, а й вихід людини за межі свого простору існування, за межі тривимірного простору, в багатомірність. У романі також гостро стоїть ідея неповторності людської душі, вільного вибору долі, вільного вибору способу життя, достойного людини, постійного творчого розвитку як суспільства, так і кожної людини, заперечення застою в розвитку суспільства, обмеження його подальшого розвитку та надмірного його унормування та адміністрування.

Володимир Уткін – “Людина без минулого”, 1975

Про що писали українські фантасти минулого століття?

“Я лежав, згадував — і нічого не пам’ятав. Відчував, що забув дуже важливе, і думка ця не давала мені спокою.
Білі стіни, запах ліків. Багряно-жовте листя за вікном. Бліде, високочоле обличчя наді мною…
“Опритомнів, — подумав я. — Слід було б подзвонити професору”.
Якому професору? Навіщо дзвонити?
— Ну як, лікарю? — почув я старечий голос. — Ніби поворухнувся…”

Так починається оповідання українського та радянського письменника-фантаста, популяризатора науки та геолога Володимира Уткіна “Людина без минулого”, де головний герой не пам’ятає нічого про себе, проте чує думки інших.

Оповідання увійшло в збірку “Зорепади”, де є й інші твори українських фантастів, пройняті ідеями гуманізму, гордістю за людину-творця. Є в збірці й гумористичні оповідання, однак порушені в них проблеми викликають цілком серйозні роздуми.

Володимир Грибенко – “Фабрика геніїв”, 1976

Кликните для закрытия картинки, нажмите и удерживайте для перемещения

Володимир Грибенко – український письменник і журналіст, автор трьох фантастично-пригодницьких повістей, писав також в інших жанрах. Фантастична повість «Фабрика геніїв» вийшла у 1976 році окремою книжкою.

Події пригодницько-фантастичної повісті “Фабрика геніїв” відбуваються в одній із капіталістичних країн. Користуючись найновішими досягненнями психології, кібернетики та нейрохірургії, честолюбний ділок від науки Блек хоче організувати торгівлю незвичайним товаром – людською геніальністю, застосовуючи для цього наймерзенніші засоби. Мета Блека – поставити науку на службу воєнних приготувань, але здоровий людський розум стає йому на перешкоді.

Image result for майстерня для безсмертних

Леонід Панасенко – “Майстерня для безсмертних”, 1978

Панасенко Леонід Миколайович — український письменник-фантаст, журналіст, автор творів для дітей та юнацтва.

“За дивних обставин біля далекої зірки гине космонавт Канов. Ті кілька фраз, що долинули до Землі, на перший погляд нелогічні, схожі на марення. Дослідницька експедиція, яка прилетіла перевірити повідомлення Канова, не знаходить на планеті жодних розумних істот. Та у день відльоту виявилося несподіване… Про розкриття таємниці і розповідає оповідання «Майстерня для Сікейроса». Дія інших оповідань проходить і в космічних світах, і на Землі. Та про щоб не писав автор, перш за все його хвилюють проблеми сьогодення. Тема сучасності особливо виразна в оповіданнях сатиричного спрямування, які викривають родові плями нашого світу.”

“Майстерня для безсмертних” – збірка науково-фантастичних оповідань, куди увійшли такі твори як “Контрабандист”, “Ніжність усі зір”, “Діалог”, “Той, що долає простір”…

Ігор Росохватський – “Гість”, 1979

Игорь Росоховатский. Гость.jpgГість — науково-фантастична повість (деякі російськомовні джерела відносять твір до романів) українського радянського письменника Ігоря Росоховатського. Твір входить до циклу про синтетичних людей — сигомів, та до трилогії про сигома Юрія. Уперше твір опублікований у журналі «Прапор» в 1976 році, повністю повість уперше надрукована в 1979 році у видавництві «Молода гвардія» в серії «Библиотека советской фантастики». Українською мовою вперше повість повністю надрукована в 1989 році у видавництві «Молодь» в збірці творів автора «Останній сигнал». У творі піднімаються низка моральних та етичних проблем, пов’язаних із створенням штучних розумних істот, а також, що є людина, і чим вона відрізняється від інших істот.

Володимир Заєць – “Машина забуття”, 1982

Image result for машина забуття заєць“Я — Антоній Ендотеліус-молодший — нині прославлений космогатор, землянин. Та, чесно кажучи, землянином я став через легковажність, яку можна пробачити, враховуючи мій молодий на ті часи вік” – починає свою збірку радянський та український письменник-фантаст Володимир Заєць.

Книгу молодого письменника складає цикл іронічно-фантастичних оповідань, а також інші фантастичні твори про події далекого і не дуже далекого майбутнього:

“Оповідки старого космогатора”, “Проба на людяність” , “Перший контакт”, “Ох, ці люди!”, “Бабуся”, “Машина забуття”, “Операція Вундеркінд”, “Нічна  зустріч”, “Дід Патратій”, “Двійка із співів”, “Не досягнувши Межі”.
Про що писали українські фантасти минулого століття?

Олександр Тесленко – “Корида”, 1983

Кликните для закрытия картинки, нажмите и удерживайте для перемещения

Збірка оповідань українського фантаста Олександра Тесленка.

Більша частина спадщини українського автора присвячена вигаданій планеті Інкані — штучній планеті 142-го штучного зоряного метакаскада, побудованій в 2860 році за проектом головного конструктора Івана Чапола. Відстань до Землі — 527 мільйонів кілометрів, до Сонця — 417 мільйонів кілометрів. На той час людство крім Інкани побудувало ще кілька таких штучних планет, наприклад, сусідню Веріану. Освітлювали планету ракети-сонця, які запускали щодоби. Середня тривалість життя людей і кіберів на той час становила два сторіччя. А Земля стала величезним музеєм, де жило й працювало сім мільярдів чоловік і біокіберів. Ціль цього музею — зберегти для нащадків інформацію про те, як жили люди раніше.

Віктор Положій – “Сонячний вітер”, 1986

Про що писали українські фантасти минулого століття?
У 1986 році український письменник-фантаст Віктор Положій видав збірку “Сонячний вітер”, куди увійшли такі науково-фантастичні оповідання, як

“Центр Всесвіту”,

“Планета з діркою”,

“Пілот трансгалактичного”,

“Короборо”,

“Щось негаразд” та інші.

Олександр Зима – “День на роздуми”, 1987

День на роздуми.jpg

День на роздуми — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Олександра Зими. Цей роман став єдиним науково-фантастичним романом письменника (до цього він опублікував два фантастичні оповідання). Письменник написав роман у середині 80-х років ХХ століття, проте виданий він був уже після смерті автора у 1986 році, в 1987 році. Єдиний випуск роману вийшов у видавництві «Радянський письменник» у 1987 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. Роман написаний вже в період закінчення холодної війни і початку розрядки міжнародної напруженості (зокрема, в романі згадується звільнення і реабілітація академіка Сахарова), проте в ньому ще спостерігається відгомін ідеологічного протистояння двох таборів — капіталістичного і соціалістичного. У романі на фоні фантастичного сюжету — виявлення та дослідження вченими різних країн нового виду енергії, названого гравіталом, обговорюється й відповідальність не тільки вчених, а й усього людства, за розвиток новітніх технологій, використання яких у військовій справі може призвести до загибелі всього живого на Землі.

Микола Руденко – “Ковчег Всесвіту”, 1990

Kovcheg vsesvitu cover.jpgНауково-фантастичний роман українського письменника, філософа та громадського діяча Миколи Руденка для середнього та старшого шкільного віку. Написаний у 1990 р. в Джерсі-Сіті, публікувався 1991/1992 р. в журналі «Наука-фантастика» та в 1995 окремою книгою.

На початку третього тисячоліття нашої ери до сусідньої планетної системи з орбіти Землі стартує Космічна Академія Наук. За корабель їй служить астероїд, у надрах якого створено атмосферу, близьку до земної. Це і є Ковчег Всесвіту, що несе генофонд нашої планети у Космос. Звідси й назва гостросюжетного футурологічного роману Миколи Руденка.

➤ Як правильно вибрати гірські лижі та сноуборд під час розпродажів

Твій Бро LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають