LVIV.COM

Порно, блатняк і мажори: що доповідало КГБ про ресторани радянського Львова

Ділись, Бро

Порно, блатняк і мажори: що доповідало КГБ про ресторани радянського Львова
Марина Романцова

У житті післявоєнного СРСР було чимало речей, які не вписувались у поняття "світлого майбутнього" та комунізму. Серед них - проституція, блатняк, злочинність, спекуляції, субкультури та підпільні схеми, що ховались у напівтемних залах за спинами добре вдягнутих швейцарів. У таких ресторанах за столик до "непростих гостей" неможливо було потрапити, навіть маючи великі гроші. І саме це дуже цікавило КГБ.


В архіві Служби безпеки України зберігається доповідна записка “про нездорову обстановку на деяких підприємствах громадського харчування”.  ЇЇ у 1980 році відправив головний КГБіст України Віталій Федорчук очільнику КПУ Володимиру Щербицькому:

КГБ 1

У записках згадують Одесу, Харків та Львів. Києва немає: швидше за все, українську столицю описували у окремому документі.

Підкреслювалось, що "неподобствами" у закладах громадського харчування займаються саме молоді люди до 30 років. Відповідно, це погано впливає саме на молодь.

КГБ 2

"Вежа"

У Львові було кілька ресторанів із сумнівною репутацією. Серед них - "Вежа" у Стрийському парку. Ось, що про нього писало КГБ:

"У березні-квітні минулого (1979-го) року в нічний час після закриття бару "Вежа" (м. Львів) на його верхньому поверсі для вузького кола клієнтів демонструвалися 3 порнографічні відеофільми. Підсобні приміщення цього бару з дозволу обслуговуючого персоналу за певну платню використовуються як місця для інтимних зустрічей відвідувачів".

КГБ 3

Колишній представник кримінального середовища Алік Стан у коментарі для photo-lviv.in.ua згадує, що у ті часи у "Вежі" з'являлись лише вершки суспільства: кримінальники високого рівня, "фарцувальники", власники підпільних виробництв та картярі.

"Вежа" відрізнялась від інших подібних закладів ще і тим, що давши гроші адміністрації, там можна було гуляти хоч до ранку. Платили і наряду міліції, що чергував поруч – той мав пильнувати, аби люди "з вулиці" не потрапили всередину.

КГБ 4

Інші місця для "посиденьок"

Окрім "Вежі", чекісти називали й інші заклади, де "антисуспільні елементи, що живуть на нетрудові доходи" любили проводити час. Серед них - ресторани "Москва", "Первомайский", "Лето", "Високий замок", "Дорожный", "Лесной" та "Червона Рута".

Втім, Алік Стан так не вважає. За його словами, якщо до цих закладів і заходили кримінальні елементи, то лише представники другого та третього "ешелонів". Дійсно пристойні "нетрудові доходи" могли витрачати хіба що у "Високому замку".

Певний час цей ресторан вважався "центровим", бо зачинявся пізніше за інші та мав зручну площадку, де можна було битися, якщо виникали конфлікти. Втім, згодом з'явились ресторани, що працювали ще довше, і "Високий замок" втратив свій козир.

Серед улюблених місць еліти львівського кримінального світу та тіньової економіки Алік згадує ресторан готелю "Інтурист" – нині відомий як "Жорж": "Я зазвичай приходив туди о другій дня. Зал вже був заповнений. Кожен завсідник мав власний столик, у мене теж був свій. За столик треба було заплатити додатково рублів 10. Звичайна людина туди б ніколи в житті не зайшла. Навіть для міліції вхід був зачинений – це була "вотчина" КГБ".

Інтурист

День представники "контр-еліти" зазвичай проводили у кафе "Нектар" і "Сайгон", у барі "Шоколадний" чи у барі в будівлі шахового клубу. Ввечері переміщались до ресторану готелю "Дністер", завершували гуляння в уже згаданій "Вежі".

Атмосфера у ресторанах була "сімейною" – всі один одного знали. Персонал часто пив разом із відвідувачами. Чекісти в документі теж звертають увагу на "розвязну" поведінку "непростих" клієнтів, замовлення на великі суми та щедрі чайові, які офіційно взагалі забороняли.

Чому у записках зазначили "ліві" ресторани

Алік пояснює це тим, що спецслужба погано працювала. Втім, можливо була й інша причина - КГБісти добре знали про справжні місця "відпочинку" кримінальної еліти, однак, навмисно замовчували, бо покровительствували їм за "незначну" винагороду. Цю версію підтверджують і слова Аліка про "Інтурист" як про "вотчину КГБ".

Інтурист 2

Як з цим боролись

Час від часу правоохоронці показово боролися із "темною стороною" ресторанного життя, однак без особливого завзяття - для них це було непогане джерело заробітку. Характерно, що про "ситуацію" із сферою громадського харчування знали і перші особи СРСР.

Чи впливали на щось доповідні КГБ і чи посадили після них хоч когось - невідомо. Однак, на початку 80-х по СРСР прокотилася хвиля гучних корупційних справ. Серед засуджених були представники галузі громадського харчування: наприклад, керівниця ресторанів російського Геленджику Белла Бородкіна, яку в результаті розстріляли.

За розкрадання в ті роки стратили й очільника львівського кафе "Пінгвін" Михайла Гольденберга. Його дружину, директорку бару "Вежа" Софію Гольденберг, засудили до 14 років ув'язнення. Саме після цього "Вежа" занепала й перетворилася на руїну на декілька десятиліть.

Втім, за словами очевидців, ці показові арешти і страти нічого не змінили. Ресторани й бари надалі лишалися корумпованим світом, у якому "обрані" могли собі дозволити більше, ніж пересічні громадяни.

Джерела:

Фотографії старого Львова

texty.org

➤ Як правильно вибрати гірські лижі та сноуборд під час розпродажів

Зараз читають