Пінхол: як знімати фото на сірникову коробку?

Пінхол — це фотоапарат, в якому немає об’єктива, а його місце займає шпарина, виконуючи роль оптики. Технічно, це “камера-обскура”. Для фіксування фотографічного зображення достатньо заправити світлочутливий матеріал, а далі стандартна процедура: проявка, сканування або друк. Про це поговоримо з Оленою Рудь.

Чим приваблює пінхол?

Простотою. Природністю. Але в той же час він досить примхливий. Доволі важко контролювати процес, майже неможливо. Принаймні, в моєму випадку.

Але час від часу досягається доволі цікавий художній ефект. Наче світ після ядерного вибуху. Дивишся і розумієш, з якої ж глибокої темної… коробочки все те вилізло.

Тематика

Немає жодних тем. Воно безоб’єктне. Який сенс фокусуватися на об’єкті, якщо пінхол дає безмежні можливості працювати над виразністю? Будь-чого. Наприклад, є припущення, що розмір отвору може впливати на домінацію якогось з кольорів в кадрі, оскільки хвилі мають різну довжину. Якщо зробити не один отвір, а цілий візерунок – таку собі форму для світла – вийде ефект а-ля Нормандія в живописі… Мені, власне, цей експеримент і цікавий. Як корегувати нахабну і несамовиту пенетрацію світла.

Пінхол має необмежену глибину різкості. Все виглядає однаково чітким незалежно від відстані. Тобто, однаково нечітким. Ця розмазаність глобальна створює ефект якоїсь завислої напруги. І ніби вона вже роками там висить. Хочеться задатися питанням, хто вбив Лору Палмер.

Останнім часом мене надихають воли, здатні ставати дибки. Загалом це для них неприродньо і навіть парадоксально. Але вони на це здатні, якщо згадають про свої ментальні яйця. Ото буде натхнення!

Що потрібно враховувати при фотографуванні?

Кількість вжитого алкоголю, однозначно. І пам’ятати про те, що у людини два ока, а у пінхола – одне.

Фото: Олена Рудь

Як зробити таку камеру можна дізнатися з відео:

Читайте також:

Клод Моне: від шаржу до імпресіонізму

Радянський Львів сьогодні: космодром Погулянка

Чий офіс кращий? В гостях у Innocode