Музика, що народилася у Львові: що таке Sad Dance і чому його треба слухати в машині?

Стиль, що народився з суміші synth-pop, post punk, dance music та блюзу в одній з репетиційок Львова пацанами, які просто зібралися пошпілити, потрохи вилазить з-за межі міста й цілої країни (і має шанс пролізти ще далі).

В кінці дня ми всі – тварини 

Fall down, all alone
Dancing in the light
Of the darkest night

Почалась історія з кількох кліпів – у старому львівському депо, на закинутому заводі та в колишній трапезній ченців Бернардинського монастиря. Англомовні тексти, глічна електроніка й сумні вайби, під які так і хочеться хоча б підтупцювати ніжкою, особливо якщо ти не клабер і не денсер. А найкраще – вслухатися й мовчки спостерігати. 

MOONZOO – це вечірка просто неба, де під місячним сяйвом видно обриси тих, хто полює чи ховається. “В кінці дня ми керуємось тваринними інстинктами”. 

Замісна терапія любові

Staring at the sun till I go blind
Staring at a light to erase your smile
Out of my mind

Далі був альбом. 30 жовтня, 2018. Вони назвали його Sad Dance, як і називають тепер жанр своєї музики. 

Найкраще його слухати наодинці, коли їдеш в машині з гучної вечірки під нічні барви свого міста. В тобі все ще далеким ехо відлунюються вайби дискотеки, але ти вже занурений у свою екзистенцію, нарешті чесний сам з собою, насолоджуєшся меланхолією (хоча, можливо, й думаєш про те, як насправді тобі бракує любові).

Лабіринт

Call
Is the only thing i care about now
Standing here all by myself
Like a tree without ground

Поціновувачі сед денсу запевняють: саме прослуховування в машині створює потрібний настрій, що дає змогу краще пройнятися атмосферою. 

Пісня, яку чути на фоні цих краєвидів – це композиція Maze, написана хлопцями для цьогорічного Євробачення. Для гурту це весела пригода й нагода перевірити, чи реально маловідомому колективу без продюсера виграти національний відбір (його можна буде дивитися в цю суботу, 15 лютого, в прямому ефірі СТБ та UA: Перший).

Для кліпу музиканти влаштували blind party, де гості танцювали з заплющеними очима. Без візуального сприйняття їм було легше розчинитися у музиці та одне одному, стати більш розкутими, по-іншому рухатись.

Сама пісня – про безкінечні лабіринти наших відносин з близькими. У ній музиканти закликають не зволікати, а  ̶в̶і̶д̶п̶р̶а̶в̶и̶т̶и̶ ̶в̶ ̶с̶у̶б̶о̶т̶у̶ ̶с̶м̶с̶ ̶з̶ ̶ц̶и̶ф̶р̶о̶ю̶ ̶1̶ ̶н̶а̶ ̶н̶о̶м̶е̶р̶ ̶7̶7̶6̶6̶  подзвонити, кому давно хочеться.

Follow follow
I will never let you down

Soundcloud | Instagram | YouTube