LVIV.COM

Когнітивні спотворення: чому наш мозок створює собі проблеми?

Когнітивні спотворення: чому наш мозок створює собі проблеми?
Поліна Шерегій

Вчені давно помітили, що існують форми мислення, які допомагають не вирішувати проблеми, а навпаки – створювати їх. У цій статті поговоримо про когнітивні упередження.


Когнітивні упередження – це помилки мислення, яких ми припускаємо, ґрунтуючись на невірних стереотипах та переконаннях. Простіше кажучи, це помилкові вчинки, які відбуваються через надмірну впевненість у собі та страх, обману, за допомогою якого наш розум переконує нас у чомусь, що не є правдою. Наші вчинки та дії визначені нашими думками. Але чи завжди ми контролюємо наше мислення?

Люди не завжди мислять раціонально – що поробиш, так працює наш мозок. Психолог Деніел Канеман умовно поділив  розум на дві Системи. Перша генерує рішення й гіпотези швидко (торкаємось до гарячого – відводимо руку). Друга приймає рішення шляхом логічних роздумів.

Такий спосіб мислення повільний та енерговитратний. Це причина багатьох когнітивних викривлень. Більшу частину помилок люди роблять за шаблоном. Такі систематичні помилки називають викривленнями й вони виникають в одних і тих самих обставинах. Наприклад, аудиторія схильна більш сприятливо оцінювати гарного та впевненого у собі оратора. Така реакція отримала назву “ефект ореолу“.

Image result for Мислення швидке й повільне“Повільне мислення вмикається тоді, коли ми вирішуємо задачу або вибираємо товар у магазині. Зазвичай нам здається, що ми контролюємо ці процеси, проте не будемо забувати, що позаду нашої свідомості у фоновому режимі постійно працює “швидке” мислення” – так пояснює Канеман – один з основоположників психологічної економічної теорії і, мабуть, найвідоміший дослідник того, як людина приймає рішення та які помилки засновані на когнітивних викривленнях, допускає при цьому.

Однією з його робіт є книга “Мислення швидке й повільне”, з якою можна ознайомитися у цілях більш глибокого розуміння ірраціональної поведінки людей.

Розгляньмо приклади когнітивних спотворень:

Фільтрація – зациклення на чомусь поганому, фільтрування усіх позитивних емоцій.

Надмірне узагальнення – при цьому ми робимо висновок враховуючи лише “клаптик”
ситуації. І якщо щось погане трапляється один раз, то воно буде повторюватись.

Поспішні висновки – коли ми не до кінця розібралися у ситуації, але вже спішимо переконати себе у поганому. Наприклад: не вдається вирішити завдання з математики і учень вважає, що вчитель поставить погану оцінку.

Нагнітання – ґрунтується на питанні “А що, якщо…?” після якого ми починаємо прокручувати в голові погані наслідки.

Ілюзія істини – що впізнаванішим є образ, то більш твердження асоціюється з безпекою і правдою. Так, часте повторення брехні робить обман правдоподібним. Істина схожа на відчуття знайомого. Впізнаване = легкість. Що контрастнішим є колір, то простіше сприйняття, правдоподібніше твердження. Прості слова переконують краще складних.

Когнітивна напруга мобілізує Систему 2. Якщо хочете, щоб люди почали аналізувати інформацію, використовуйте погано читабельний текст, змащені картинки тощо.
Дайте відповідь на питання «скільки тварин кожного виду з собою на ковчег взяв Мойсей?». Більшість відповість 2, не помітивши, що ковчег побудував Ной, а Мойсей присутній в інший біблійній історії.

Ефект ореолу (гало ефект) – хороший оратор сприймається як професіонал, приємна у спілкуванні людина здається відвертою тощо. Так, компетентність асоціюється з силою й надійністю, і люди з вираженим підборіддям і легкою усмішкою сприймаються як більш компетентні.

Image result for halo effect

Проектування властивостей відбувається і на навколишні об’єкти. Для підвищення рейтингу політику вигідно зустрічатися з чемпіонами та лауреатами премій і уникати дебатів з непопулярними колегами.

Підміна питання – складні питання замінюються простими. Коли людей запитують «Ви щасливі?», людина відповідає на питання «який у мене настрій». «Чи буде успішна компанія?»
замінюється на «подобається технологія, команда njoj».Люди схильні підміняти загальне – приватним. Ілюзія фокусування створює спотворення на користь товарів і занять привабливих спочатку (авто, телефон), ніж занять, які займають більше часу і переживання (танці). Ефект фокусування створює зусилля, спрямоване на слабке місце об’єкта.

Чорно-біле мислення – самопереконання, що все навколо може бути або добре, або погано і ніяк інакше. Чорно-біле мислення встановлює шкалу на дві крайності, а потім змушує думати, що іншого вибору немає. Схоже на програмний алгоритм, який має суворі рамки і не дає можливості “дивитися” за них.

Image result for black and white thinking

Іноді когнітивні викривлення абсолютно нешкідливі й не перешкоджають звичайному життю. Проте, якщо вам хочеться мислити раціональніше, звертайте увагу на те, чи немає у вашій поведінці нічого з перерахованого вище. Головне – не впадайте у крайнощі. 

➤ Як це – їздити на електромобілі? Власний досвід

Bro LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають