LVIV.COM

Чи самотні ми у Всесвіті? Коротко про парадокс Фермі й рівняння Дрейка

Чи самотні ми у Всесвіті? Коротко про парадокс Фермі й рівняння Дрейка

«Де вони? Чому ми не спостерігаємо жодних слідів розумного позаземного життя, таких, наприклад, як зонди, космічні кораблі або радіопередачі?» 


Таке питання колись поставив фізик Енріко Фермі в розмові з вченими, що обговорювали НЛО в Лос-Аламоській національній лабораторії влітку 1950-го року. І справді: Всесвіт, з його мільярдами зір та планет – величезний, й існує вже майже 14 мільярдів років. Та ми досі не знайшли жодних слідів існування когось іще. Де вони?

Перш за все розглянемо знамените рівняння Френка Дрейка. За допомогою цієї формули ми намагаємося обчислити число цивілізацій в нашій галактиці, з якими у людства є шанс вступити в контакт.

Image result for drake equation

(Для того, щоб знайти кількість позаземних цивілізацій N, ми перемножуємо кількість зір, що утворюються в рік в нашій галактиці на частку зір, що мають планети, на середнє число планет, що потенційно здатні підтримувати життя, на зірку, що має планети, на ймовірність зародження життя на планеті з відповідними умовами, на ймовірність виникнення розумних форм життя на планеті, на якій є життя, на відношення кількості планет, розумні мешканці яких здатні до контакту і шукають його, до кількості планет, на яких є розумне життя і на очікуваний вік таких цивілізацій)

Певні частини рівняння Дрейка сучасні астрономи вважають спірними, та навіть при максимальних спрощеннях отримуємо доволі песимістичний результат: дві. Враховуючи, що одна з цих рас – ми, в Галактиці є ще одна цивілізація. Але варто звернути увагу, що мова йде лише про технологічно розвинені цивілізації.

Можливі рішення парадоксу Фермі

1. Нікого іншого немає й не було

Одна з можливих відповідей: інопланетян немає і ніколи не було. Такий сценарій можна легко уявити у всесвіті Аристотеля і Птолемея – маленькому скупченні сфер, що обертаються навколо Землі. Але ми живемо не в такому. З кожним роком ми знаходимо все більше й більше зірок з планетними системами, приблизно в кожної п’ятої з яких є землеподібні планети. Що більше ми дізнаємося про Всесвіт, то більш абсурдним видається твердження, що тільки на одній з таких планет може існувати життя.

This illustration shows the seven Earth-size planets of TRAPPIST-1. The image does not show the planets' orbits to scale, but highlights possibilities for how the surfaces of these intriguing worlds might look.Зображення: NASA

Астрофізики та астробіологи – на зразок Адама Франка, що займається пошуком і вивченням біосфери у екзопланет – вважають, що це найменш ймовірне рішення парадоксу Фермі.

2. Життя є, але не розумне

Дехто припускає, що в найближчі 10-30 років ми виявимо сліди найпростіших форм життя на Марсі або одному з супутників газових гігантів на зразок Європи чи Енцелада. Звичайно, мова йде про мікроби або водорості. Таке рішення змінює питання про те, де ж все, на більш складний його варіант: що саме заважає нескінченному числу молекул зібратися в форму розумного життя?

Чи самотні ми у Всесвіті? Коротко про парадокс Фермі й рівняння ДрейкаAnssi Koskinen // flickr.com

Тут можна подумати про всі фактори, що посприяли появі людини. Спочатку – іскра життя, після якої утворилися прості клітини, потім – складні багатоклітинні організми, а потім – формування органів, наприклад мозку. Якщо людиноподібний розум – рідкість, то один з цих кроків може бути дуже складним для подолання. Наприклад, відомо, що на Землі є кілька мільйонів видів живих організмів, але тільки один з них сформував цивілізацію (принаймні, відому нам). Відносне мовчання Всесвіту припускає наявність такого собі «великого фільтра», що обмежує розвиток більшого числа розумних істот. Деякі вчені також вважають, що ми не подолали цей «великий фільтр» в далекому минулому, а що він очікує нас в майбутньому. Тобто справа не в тому, що розумне життя – рідкість, а в тому, що воно з’являється на кілька тисяч років, перш ніж зникнути з невідомих причин.

3. Розумного життя багато, але воно мовчить

Ця ймовірність, також відома як «гіпотеза зоопарку», пропонує кілька пояснень. Можливо, людство досі таке примітивне, що просунуті цивілізації не вважають нас гідними уваги або спілкування. Або, можливо, інші цивілізації з’ясували, що виявлення себе призведе до знищення з боку жорстоких міжгалактичних колонізаторів. Або ж Сонячна система просто розташована в тихому і спокійному куточку Всесвіту – чисто випадково. Але, мабуть, одне з найбільш екзотичних пояснень полягає в тому, що наш Всесвіт – величезна комп’ютерна симуляція.

alien

Причин для всесвітнього мовчання безліч, і не можна сказати, що котрась з гіпотез є стовідсотково правдою. У будь-якому випадку наразі людству не вдалося виявити жодної позаземної цивілізації. І поки у нас не з’явиться точного пояснення, парадокс Фермі не даватиме астрофізикам спати ночами, гризучи їх питанням: “Де ж усі?”

На основі матеріалу в Naked Science

Чи самотні ми у Всесвіті? Коротко про парадокс Фермі й рівняння Дрейка

Тобі може бути цікаво:

Sci-bro: То чи існує життя на Марсі?

➤ Я – Delivery Manager

Твій Бро LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають