Розказуємо про #зимовийалкотур франківського художника

11 днів у пошуку алкодрузів і пригод провів Петро Буяк по Західній Україні і описував всі історії у себе в Фейсбуці


Петро Буяк – художник з франкіська, автор проекту Мертва Гуцулія і просто любитель випити. 28 лютого він написав пост у фейсбуці, що вже давно планує вирушити у подорож. Алкоподорож. Хоче їсти найгірші бутерброди, запивати їх горілкою в кожному з міст і вижити. Зараз купа друзів, нових прихильників і просто зівак слідкують за його історіями у Фейсбук.

Своїх читачів він повідомив чітко і ясно: «Заплановано відвідати визначні генделі і найгірші ригалівки, а також достойні паби таких міст: Стрий - Львів - Самбір - Турка - Великий Березний - Ужгород - Берегове - Виноградів - Хуст - Тячів - Рахів - Чернівці - Кам'янець-Подільський - Одеса - Ізмаїл - Київ - Рівне -Тернопіль - Косів. Маршрут може імповізуватись та змінюватись…»

Мета його подорожі: з'істи в кожному з цих міст бутерброд з сільодкою і 50 грамів і місцеву горєчу зупу в найогиднішому генделі.

Пересувається він автостопом та електричками. Його нічліг – «де впав там і заснув». В культурній програмі: відвідування визначних місць, музеїв, спілкування з людьми про життя і всяка фільософія.

Дивовижно, як це витримав його організм, але подорож завершила свій перший етап у Рахові аж 11 березня. А за декілька днів алкотур продовжиться в Одесі. За цей час він встиг відвідати 11 міст. У своїх постах він описує ціни, фотографує закуски в барах, де п’є і розказує історії про пошук ночівлі. За цим видовищем слідкують купа людей, запрошують Петра в свої міста, щоб випити разом. Допомагають з пошуком житла та складають компанію. Знайти історії про його подорож можна у фейсбуці за хештегом #зимовийалкотур

Уривки: про пивну столицю, борщ за 10 грн і похорони щура

Почалась пригода художника в Калуші з кафе «Шашлична». Ревізор Петро повідомив, що набір з три «по-пєдесєть», оселедець, печіночка і три шматочки хліба обійшлися йому у 70 грн. Цей заклад він оцінив у 10 з 10. Та дав пораду владі Калуші розвивати туристичну інфраструктуру і заманювати туристів пивом і туалетами. Бо у корчмі Калуського пивзаводу вбиральні не виявилося: «Кажуть ми ключ від туалету не дамо бо вломлєт і загублєт пияки. Директору заводу пропоную бл*** гнати в шию цей персонал і негайно братися за розум і робити з Калуша пивну провінцію».

Вже першого березня художник дістався до Стрия. Там, кафе-бар "Пампушка", біля базару потішив горілочкою за 10 грн і борщем із щедрою порцією м'яса за 16 грн! З ночівлею було складніше. Він знайшов хостел з  панорамою лісу плісняви та грибів всередині. Це нагадало армію:

В хостелі холодно. Власник відкриває двері кімнати, а там взутий лежить якийсь обдовбаний в гамно чувак і курить в ліжку. Власник дуже акуратно тихо викрикує, тримаючись за двері, аби мати в разі чого план відступу:

- Я вас просиу не курєти! Не можна...

Чувак випускає порцію диму в приміщення і тихо, але твердо каже:

 - Мені похуй.

2 березня доля і бажання випити привела героя у Львів за 12 грн електричкою. Там, художник замовив чанахи у привокзальному кафе, які продавчиня варила зранку. Зранку минулого місяця – судив з їхнього вигляду Петро Буяк. Сходив у «4 студію» попрощався із закладом «червона рута», знайшов мертвого щура, сфотографував надгробний напис у стилі своєї Мертвої Гуцулії. Потім зустрівся з друзями художниками і вже о 9 просив пробачення у кафе, бо не мав сили туди йти, обіцяв зайти наступного разу.

Та зранку митець видав заповідь для тих, хто захоче повторити його алкоподвиг і написав наступне: «У зимових алкотурах важлива толерантність до алкоголю і до себе. На третій день пиття зробіть собі короткотривалий відпочинок (піст). Гарно виспіться, прийміть душ, з'їжте на вечір і на ранок мівіну. Привітайтесь із сусідами по хостелу своїми запухшими очима, це вам додасть віри в себе в світ навколо вас. Підніме настрій. Зробіть ранкову зарядку (нагніться щоб поставити на зарядку мобілу і розігніться, зранку повторіть вправу знімаючи із зарядки телефон), це допоможе покращити самопочуття і продовжити зв'язок із всесвітом. Всі ці комплекси процедур відновлять ваші сили продовжити вашу туристичну подорож із хорошим настроєм і гумором. Звісно ви можете цього не робити, якщо плануєте пожиттєву навколосвітню алкотуристичну мандрівку. Бон вояж друзі-алкоголіки! Алкотур триває!»

Далі він поїхав у культові «витримані» заклади західної України та Закарпаття, яким було понад 40 років. Був у Дрогобичі (в кафе, де поминки святкують одразу після весілля) –  Нагуєвичах (вклонився хаті Франка) – Самборі (у кафе, що працює понад 40 років з тією ж продавчинею) – Старому Самоборі – Турці – Ужгороді (дав радіоінтервю про алкоголізм і мистецтво, випив за вечір у 11 закладах) – Хусті – Рахові (лікувався пивом після двогодинної маршрутки з дурною весільною музикою) – Івано-Франківськом подорож зупинилась на два дні, щоб продовжитися на Півдні країни!

Але, увага, для тих, хто хоче повторити подвиги Петра Буяка: алкоголь у великій кількості шкодить здоров’ю. Через тиждень Петро написав про своє самопочуття: «Іздєржкі туру на сьомий день: з'явилася задишка, трусяться руки і ломаная рєчь. Лєснічьная болєзнь з'явиться на Потьомківській лєсніце в Одесі!». Слідкуйте за другим етапом подорожі за постом #зимовийалкотур.

Як проводити вибухові публічні виступи – 7 порад від Романа Дереги