Onuka поряд з Могилевською або коротка історія україномовних квот

Тепер, перемикаючи fm радіостанції на смартфоні, у нас з вами є більше шансів натрапити на україномовний музичний продукт. Зокрема, шанси зростають конкретно в період з 7:00 по 14:00 та 15:00 по 22:00. Адже в цей час в ефірі має звучати не менше 25% пісень солов’їною.


А все тому, що від 8 листопада набув чинності закон № 1421-VIII про внесення обов’язкової частки україномовних музичних творів у програмах телерадіоорганізацій.
Ухвалі багатостраждального та дискусійного закону про квоти передувала довга та бурхлива історія, тривалістю в рік.

Ще в січні 2016 року міністр культури України В’ячеслав Кириленко заявив, що існує готовий законопроект, в якому йшлось про те, що в межах 50-відсоткової квоти, яку мають заповнювати українські виконавці, 75% пісень має бути українською мовою. А це означає, що у часових проміжках з 6:00 до 12:00, з 12:00 до 18:00 і з 18:00 до 24:00 – 37% музики протягом доби в ефірі має бути виключно україномовною.

Авторами законопроекту, ініціатором якого виступив сам Кириленко, були народні депутати Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Іван Крулько, Олег Ляшко.
Разом з тим, станом на лютий 2016 за словами Кириленка реальна кількість україномовного контенту в ефірах радіостанцій складала близько 5%.

Хто тут за, а хто – проти

Майже одразу деякі українські музиканти, серед яких лідер групи Воплі Відоплясова – Олег Скрипка, учасник гурту Кому Вниз – Андрій Середа, учасник Мандрів – Сергій Фоменко, учасниця гурту Українські Барви -Оксана Стебельська, звернулись до президента Петра Порошенка з вимогою заборонити будь – який імпорт аудіо та відеопродукції з Російської Федерації.

Зокрема, лідер гурту Kozak System – Іван Леньо заявив: “Сьогодні вся російська медіапродукція несе елемент пропаганди: або звеличення російських військ, або ідеї російського світу. Стратегія заборони окремих акторів чи фільмів виявилася недостатньо ефективною. Ми вважаємо, що треба заборонити будь-який інтелектуальний продукт з Росії

Олег Скрипка також висловив своє бачення з приводу вирішення проблеми нестачі україномовної музики в ефірах українських радіостанцій. У своєму блозі на “Українській правді” він зазначив:”Мені імпонує бажання В’ячеслава Кириленка бачити національний радіоефір українським. Адже це – запорука національної безпеки держави. Є запит суспільства на український контент”. На думку Скрипки, запровадження квотованої кількості української музичної продукції в умовах війни між Росією та Україною є необхідним, адже у протилежному випадку: “Чимало національних мовників прямо чи приховано і надалі тиражуватимуть збочені фантазії товариша Пу”

В березні того ж року незалежна асоціація телерадіомовлення звернулась до В’ячеслава Кириленка з проханням переглянути доцільність введення квот. Українські музиканти, що долучились до цієї заяви звинуватили міністра культури в популізмі та зазначили, що примусова популяризація української музики не може бути ефективною.

Зокрема Андрій Хливнюк лідер гурту Бумбокс, який також виступив проти закону про квоти, прокоментував ситуацію так: “Ми розуміємо, що мотивацією для введення такого регулювання є прагнення захистити національний культурний простір, але змушенні констатувати, що обрані методи підтримки національної музики є неефективними. Розподіл українських авторів та виконавців на своїх і чужих, на правильних та неправильних є хибним шляхом та може стати причиною розбрату в середині музичної спільноти та в суспільстві загалом, в той час коли Україна потребує максимальної консолідації”.

Також, позицію незалежної асоціації телерадіомовників тоді підтримала Джамала, Дмитро Шуров, Alloise, гурт Dvoe, Тіна Кароль, Світлана Лобода, Ірина Білик, Віктор Павлік, Віталій Козловський, гурт Lama, Наталія Могилевська, гурт The Hardkiss, Злата Огневич, Олексій Потапенко (Потап), Руслан Квінта, Світлана Лобода, Табула Раса, Ірина Федишин та інші музиканти.

Згодом лідер гурту Бумбокс пояснив на своєму екаунті в facebook, що неправильно зрозумів законопроект про введення квот, і думав, що йдеться про 75% ефірного часу протягом доби. Музикант звинуватив журналістів в бездумному пошуку сенсацій і прокоментував своє рішення наступним чином:”…підпис ставили задля доопрацювання закону з врахуванням форматів радіостанцій, що зараз фактично в тіні”

Джамала ж заявила, що взагалі не знала про існування підпису. “Виявляється, що певна організація на власний розсуд оприлюднила перелік виконавців, які виступили проти ініціативи міністра культури. Зі мною це не узгоджували. Мій продюсер Ігор Тарнопольский дійсно брав участь в обговоренні цієї ініціативи і критикував її положення, але і він нічого не підписував”

Пізніше незалежна асоціація телерадіомовників звинуватила міністра культури В’ячеслава Кириленка у брехні. Заява Мінкульту про підтримку радіокомпаніями та українськими музикантами запровадження квот на україномовні пісні в радіоефірі, що була опублікована на сайті міністерства, на думку асоціації не відповідала дійсності.

Власне, заява з’явилась на сайті після наради, що відбулась напередодні в будинку звукозапису українського радіо. “Пан Віце-прем’єр-міністр та запрошені ним учасники грубо відмовились не лише взяти до уваги позицію представників музичної та радіомовної індустрії, але й навіть заслухати їхні презентації“- зазначають представники асоціації.

У міністерстві культури в свою чергу пояснили, що  на сайті всього лиш йде мова про створення робочої групи для напрацювання пропозицій з просування та підтримки україномовного контенту в ефірах радіостанцій.

6 квітня українські музиканти, серед яких Мандри, Mad Heads, Тінь сонця, Гайдамаки, ВВ, Козак Систем, Хорея козацька, Сашко Лірник, Євген Романенко, Антін Мухарський (Орест Лютий) та інші, оприлюднили “Заяву українських артистів на підтримку захисту української пісні”.

В ній йшлось про те, що: “Законопроект 3822 має бути якнайскоріше ухвалений…потрібно чітко прописати процедуру покарання за недотримання квоти, а також передбачити зміни до інших законів, щоб усунути суперечності. Але ні в якому разі виправлення не мають призвести до необґрунтованого зменшення розміру квоти чи запровадження преференцій для певних радіостанцій” Музиканти додали, що зменшення квот може становити пряму загрозу національній безпеці України та аргументували свою позицію прикладами закордонного квотування, яке у Польщі становить 33%, у Франції – 35%,а а Португалії 25-60%.

Того ж дня відбулась прес-конференція під назвою “Перспективи введення квот на національний контент телерадіостанцій”, де музиканти обговорили перспективи введення квот на національний контент телерадіостанцій.

Пригоди квот в законі

18 травня, на засіданні профільного комітету з питань свободи слова та інформаційної, після довгих дискусій та обговорень, депутати одноголосно схвалили законопроект.

16 серпня Верховна рада України його підтримала. За документ проголосували 268 депутатів.

6 липня президент Петро Порошенко підписав закон № 1421-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій»

Протягом першого року з моменту набрання чинності частка пісень державною мовою, передбачена частиною другою статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», складає 25%, починаючи з другого року з моменту набрання чинності цього закону частка становить 30%. З третього року з моменту набрання чинності цього закону частка становить 35%“, – сказано в тексті закону.

Так, закон “Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) мав набрати чинності через чотири місяці з дня його опублікування.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заявила, що буде здійснювати нагляд за умовами його коректного виконання.

Планують 2 види моніторингів — добові та тижневі. Виконання квот перевірятимуть на підставі добових моніторингів. Тижневі моніторинги проводитимуть для передач європейського виробництва, які в законодавстві визначені на тиждень, а також щодо дотримання програмної концепції проектів. За ухилення від виконання цих вимог телерадіоорганізаціям загрожує штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Ми всією редакцією віддано слухали радіо дорогою на роботу і наслухали Скрябіна “Кінець фільму”, Карну “Маленька”, Onuka “Світанок”, Воплі відоплясова “День народження” поряд з Русланою “Скажи мені”, Могилевською “Відправила message”, Гайтаною “Самотня боса” та дуетом Альоші і Дарвіна “Ти найкращий з людей”.
Що буде далі – побачимо
А що б хотіли почути ви?

Допоможемо радійникам у формуванні смачного та якісного плейлиста. Кидайте у коментарі посилання на улюблені українські групи!


Читайте також: The Maneken презентував частину альбому Sale

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу