Львівська міс Олівандер зробить для тебе чарівну паличку як в Гаррі Поттера

"Не чаклун обрає паличку, а паличка обирає чаклуна" — всі пам'ятають знамениту фразу містера Олівандера, майстра і продавця чарівних паличок. Що ж, тепер придбати чарівну паличку можна не тільки на Алеї Діагон — у Львові є майстриня, яка виготовить чарівну паличку як для чаклунів, так і для — тільки тсссс — маглів. Вольха Шаккарська розповіла, з з якого дерева виходять найкращі палички, і де в Україні можна навчитись чаклувати.


З чого все почалось?

Я хотіла чарівну паличку. Кожен поттероман в дитинстві мріяв мати свою мантію, паличку, факультетський шарф. Якось в універі, на другому чи третьому курсі я змогла дозволити собі пошити мантію, замовити шарф. А от палички — з тих, що були представлені, мені не подобались. І тоді я зробила свою першу паличку - зі світодіодом, щоб можна було включити "Люмос". І на цьому все зупинилось.

Ми з друзями виступили на ANICONі, побігали в мантіях, пофотографувались — і все якось заглохло, зупинилось. Моя поттероманська діяльність на той момент закінчилась .

А потім я потрапила в рольовий рух України, і перед одною з ігор зі мною почали говорити за Поттера, за фандом. І тут я дізнаюсь, що люди грають ігри по Гаррі Поттеру, махають паличками, бігають в мантіях. В мене загорілись очі, в голові крутилось: "О боже, о боже, о боже, я не одна така дурнувата!". Після гри я приїхала додому, і вирішила, що мені треба паличку. От прям вже. Пішла в підвал, включила гріндер, і зробила свою першу паличку. Вона робилась дуже довго. Перша спроба, дуже простий дизайн. Я з нею намучилась, чуть-чуть запорола - хотіла зробити різьбу, але навиків не було, тому, відповідно, вона вийшла така собі. І так одну паличку, а потім вирішила, що я хочу ще одну... От і вийшло вже дванадцять штук плюс ще дві в Києві.

Які навички треба мати для того, щоб робити палички?

Для цього треба мати інструменти — гріндер,бор-машинку або дремль, штихелі для різьби по дереву. І прямі руки. А так — все просто: стаєш і робиш))) Не виходить — викидаєш заготовку і починаєш робити ще раз. Ще бажано знати, як зробити, щоб паличка зручно лежала в руці. Паличка — це інструмент, зброя, вірний друг і помічник, тому вона має лежати в руці як влита. Це те, що я враховую при виготовленні паличок.
Також треба знати властивості дерева. Я не люблю працювати з сосною, бо це дуже м'яка деревина. От  ти промучився з нею п'ять годин, зробив те, що тобі треба, відшліфував. А потім один необережний натиск нігтем чи падіння — і робота зіпсована. Тому треба вибирати твердіші сорти дерева. Воно і в руках інакше лежить, і не так швидко і сильно псується.

З чого тоді найкраще роботи палички? Які сорти деревини найкращі для роботи?

Я взагалі працюю з буком, мені дуже подобається його фактура. Також роблю палички з червоного дерева, мореного дуба, і взагалі з твердих сортів дерева. Дуже класна груша — по ній зручно різьбити, волокно добре для цього підходить. Ліщина мені не подобається, бо вона дуже волокниста. Але має гарний колір, тому якщо треба імітувати фактуру кістки, то ліщина для такого просто ідеально підходить. Ну і ще багато залежить від побажань людини, яка замовляє паличку.  Для декого із клієнтів важливий матеріал палички. А дехто просто каже: "Я хочу такої-то довжини і світлу\темну\ше якусь". Тоді вже я на свій розсуд вибираю дерево, яке, як мені здається, найкраще підійде для конкретної палички.

А маглам твої палички теж можна купувати? Чи вони тільки для магів-косплеєрів?

  Палички для маглів я теж роблю, але це складніше. Адже більшість паличок призначені  для конкретних персонажів на конкретну гру. От людина приходить і розповідає, ким вона буде, який характер і життя її персонажа, асоціації, загальний образ. Тоді в мене в голові щось клацає-переключається, і я вже приблизно бачу, що цій людині треба. Після спілкування мені простіше робити паличку. Коли хтось приходить і каже: "зроби мені паличку для дитини\сестри\племінника",  то я більше покладаюсь на свій смак. Якщо я роблю паличку без спілкування з клієнтом, то вона виходить дуже "моя", я в неї вкладаю те, що я бачу і як відчуваю.

Також я спілкуюсь з людиною в процесі роботи. Роблю фото на всіх стадіях роботи і раджусь з клієнтом - підходить чи ні? І людина в процесі вже сама корегує, що вона хоче: тоншу, грубшу, з різьбою чи візерунками.

До мене недавно прийшла дівчина, яка хотіла паличку для дитини семи років. Я така: "ААААА, бо-боже-боже, як це круто!". Якби мені хтось подарував паличку в сім років, то я би бігала по стелі, кричала, пищала, спала з нею, їла, носила в школу.

Ти робиш палички тільки для поттерівського фандому, чи і для інших ігор, в яких є маги з паличками?

Взагалі чарівні палички такого формату використовуються тільки в поттерівському фандомі. В Україні є серія ігор по Гогвортсі, і є серія "Дурмштранг.Київ" - в них теж користуються паличками. І я роблю тільки для персонажів цих ігор. Дехто з поттероманів приходить до мене, бо не хоче  для себе пластикову паличку з магазину. Не для гри, а просто в колекцію, як фанат. І хоче копію палички Белатриси Лестранж. Або  паличку Дамблдора. Я сідаю, думаю, і роблю.

Паличку Дамблдора? Бузинову і всемогутню?)

Поки таких не було. З бузиною, до речі, ще не працювала. Але це було б цікаво - всі ж знають, в кого насправді була бузинова паличка.

Що найосновніше в процесі виготовлення паличок?

Не психувати. Для мене найскладніше — це зробити так, я хочу. В голові з'являється картинка, починаю працювати з деревом, а воно не піддається. Один необережний рух — і те, над чим я мучилась три години, можна ламати і викидати в смітник. Принаймні, так думаю спочатку. Потім видихаю, починаю мізкувати, як це пофіксити — підтесати, поправити напильником, щоб все було ок.

Також важливо налаштуватись морально. Я схильна до певних ритуалів, типу ранкова кава має бути з цигаркою. І перед тим, як іти в майстерню, я завжди дуже ретельно мию руки, переодягаюсь, розслабляюсь і налаштовуюсь на хвилю конкретної палички.

А що тобі вдається найважче?

Постобробка. На виготовлення самої палички іде в середньому три-чотири години — робота зі станками, стамесками та іншим. А потім приходить етап постобробки, коли паличку треба відшліфувати. І починаючи від наждачки-200, з інтервалом приблизно в 100 грід доходжу до 2000. Тоді паличка робиться гладенька і приємна на дотик. Потім покриваю дерево спеціальним маслом з восками, яке проявляє його фактуру. Тільки тоді робота закінчується.
Робити сам дизайн, звісно, набагато цікавіше, аніж сидіти, і монотонно 2-3 години шліфувати паличку.

Наскільки в Україні великий Поттерівський фандом?

Це складне питання. Наскільки мені відомо, цього року в Україні буде три великі гри: "Хогвартс. Наследие. 1975", "Дурмштранг 1943 року" і "Ilvermorny: Wind of Changes"( щодо останньої не можу точно сказати про кількість учасників, бо її тільки недавно анонсували). Також відбуваються багато камерних ігор(15-20 людей) в містах, як наприклад сьогодні у Львові. Я на неї поїду зразу після нашої розмови — в мене з собою повний рюкзак антуражу і чарівних паличок.

Люди є, люди організовують ігри, і їм це цікаво. Ну і крім Рольового руху є звичайні цивільні поттеромани, вони організовують квести, фотографуються в мантіях, приносять кока-колу для Малковича на презентацію кожної нової виданої і перекладеною українською книги  Роулінг. Взагалі фанати ГП, на мою думку, досить організовані і активні, чого не можна сказати про інші популярні фандоми.

Розкажи про улюбленого персонажа з поттеріани.

В мене кілька дрім-ролей з поттеріани, але найбільше я завжди хотіла зіграти Белатрису Лестранж (Блек). Вона одина з моїх улюблених персонажів — її фанатичні очі, експресія і відданість мене захоплюють. Та і взагалі, я завжди фанатіла від роду Блеків.

Що особисто для тебе у всій історії про хлопчика, що вижив, є важливим?

Це складно... Поттерівський сеттінг  дуже широкий і недопрацьований. Це дає можливість імпровізації. Наприклад, серії ігор, які відбуваються в Україні, і не тільки, — більшість всього продумано самими фанатами. Та сама система Гогвортських сезонів створена поттероманами, які готові кілька разів на тиждень ходити на тренування з "чарів", де махають паличками.

Ігри дають можливість пережити новий досвід, отримати експіріанс, який у реальному житті тобі не світить, відчути те, що ти як людина, можливо навіть не хотів би відчувати. Для когось це дитяча казочка про хлопчика-що-вижив і його друзів, які разом ведуть боротьбу зі злом. А для мене це історія мого дорослішання. Взагалі в мене з Гаррі Поттера почались справжні друзі. В школі я була маленькою дівчинкою-мишкою, яка не спілкувалась з однокласниками і жила у своєму  книжковому світі. Тут з'явився Поттер, з'явився Інтернет, і саме тоді я познайомилась з великою кількістю крутих людей, які мене розуміли. З багатьма спілкуюсь і досі. Цей сеттінг дозволив мені розкритись.

Яка з класичної поттеріанської сімки книг тобі найбільше подобається?

Думаю, що третя. Після неї починається жорстокий дорослий світ, де близькі тобі люди можуть померти — з четвертої частини і смерті Седріка ми дорослішаєм і розуміємо, що так, як раніше, вже не буде. А третя ще дарує надію, що все буде добре і правильно, добро переможе, і всі будуть щасливі.

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу