LVIV.COM

Лев Скоп: інстаграм, ікони, рок

1 066
Софія Зоря

«Селфі зараз зробимо, чи потім?» - таке очікуєш почути від кого завгодно, але не від іконописця. Він сідає, закурює і починає... ні, не говорити, а кайфувати.

лев скоп
лев скоп

Про дитинство

З дитинства згадуються якісь моменти. Перші враження. Найсмішніше. Тоді була хвороба, бітломанія, страшне шо було, важко уявити. У нас в школі робили ремонт і на партах було багато шарів фарби і я графітом намалював там бітлів. Був великий скандал, але мені було байдуже на ту школу.

лев скоп

Про шаблони і канони

Канон – бредове слово. Шо таке канонічно? Це як має бути. В Африці так канонічно, в Греції так, в Росії по-іншому. В Радянському союзі вдовбали, щоб ми не любили своєї культури. Відповідно нав’язувався російський живопис та італійський. А свій нам не викладали. В цьому і проблема. Якщо ви не маєте своє, то приймаєте чуже. В нас склався неправильний стереотип, що має бути так як в Росії. Є українська ікона, українська музика, література.

лев скоп

Я малюю в своєму стилі і багато хто це не приймає. Так завжди. Ви щось робите. Комусь сподобалось, іншим – ні. Але ви робите то чесно, на рівні генетичного коду. Для мене ікона – молитва, це не листівки перемальовувати. Мій принцип – свобода, без ніяких законів. Коли комусь не подобається – це нормально, було б зле, якби всім подобалось, навіть хот-доги не кожен любить. Я ніколи не хвалю і не критикую, мої роботи – це моя підсвідомість.

лев скоп

«Українська ікона – феномен, який створений на перетині культур, об’єднаних Сходом і Заходом»

Про мистецтво

Не люблю слова «митець». Думаю, що мистецтво – це бути собою. Коли людина творить, то вона кайфує. А чи це мистецтво – невідомо. Я в ньому не шарю. Єдиний, хто шарить – час. Сьогодні ти можеш бути відомим і успішним, а через п’ять років тебе ніхто не згадає. В моєму понятті творчість – ти взяв і згорів. Я малюю ікони – згораю повністю, створюю музику, пишу вірші. Мені кажуть: фігня твої вірші, вони так не пишуться. Я кажу: а ти знаєш як пишуться? То пиши!

лев скоп

90 % моїх поезій – набори слів, я граюсь ними, як дитина, бавлюся собі і багатьом подобається. Як не парадоксально, але дехто читає і каже що дуже класно, а дехто говорить? шо це дурня. Мої п’єси побудовані на тому, що кожен з героїв розказує про себе, нікого не слухаючи. В цьому і весь конфлікт. Мене запитали: а в чому суть? Та ні в чому, просто послухайте людей.

лев скоп

Про нові форми

Я люблю, коли художник бавиться як дитина. Бо ми в дитинстві найбільше праві. Мені пофіг на чому малювати, це не важливо. Буває наберу собі якихось дощечок, цвяхів, картону, понаклеюю то все. Іноді кажуть: Левку, та малюй на полотні. А я собі виставки роблю і стібуся з них далі.

лев скоп
лев скоп
лев скоп

«Я на сторінці в фейсбуці ніколи не критикую владу. Там, дєвачкі, селфі, подурачитись шось, стьоб якийсь. А шо критикувати? Себе?»

Про творчу кризу

Всередині мене сидить вулкан. Мені хочеться все робити: п’єси, книжки, картини, музику. Коли людина не хоче вже малювати, то яка може бути криза?

лев скоп

Але якщо перестаєш малювати, то можна вже не повернутися. Я думаю, що криза наступає тоді, коли художник ставить собі ціль. Найгірша мета – слава. Коли ти живеш і згораєш, то вона йтиме за тобою і гроші будуть. Або не будуть. Бо критеріїв тут нема.

лев скоп

«Найгірше для мене – брехня. Коли людина бреше, я не кричатиму, а буду ігнорувати. Це куди гірше, ніж крик чи мати»

Моя практика показала, що коли художник молодий і робить свої перші виставки – вони шикарні. Як тільки починають його купляти, то він стає залежним, штампує картини. І це вже все. Він раб грошей. Як ксерокс. Люди приходять на виставку, там 400 робіт і всі однакові. Це набагато гірше, ніж творча криза.

Фото: Юлія Лоу

Читайте також:


Не богохульство, а десакралізація: про що говорять ікони Василя Карвацького

Психоделічний імпресіонізм та нові техніки малювання Оксани Олексюк

Майстерня Форзац: хранителі середньовічної книги

Як помити кота, стати художником та інші поради від Андрія Вовка

Оживити полишене трамвайне депо

Зараз читають