LVIV.COM

Абстрактний експресіонізм Корнелії Кульбовської: “Коли є два тіла – це вже пісня”

Ділись, Бро

Ярина Пришляк

Розмаїття кольорів, фонтан емоцій і одна єдина історія, яку розповідають картини. Для кожного вона різна, і «нехай такою й залишиться», — каже українська художниця Корнелія Кульбовська

корнелія кульбовська

Перші успіхи

Писати я почала влітку 2009, коли закінчувала п’ятий курс Львівської Академії Мистецтв. Навчалась там на кафедрі Графічного Дизайну. А до того освоювала живопис в Ужгородському Коледжі мистецтв ім. А.Ерделі.

Взагалі, творчістю займалась змалку. Спершу це була музика. Граю на фортепіано та саксофоні. 

Моя перша виставка була не зовсім офіційною, у вигляді перфоменсу в Криму, на мисі Меганом, просто неба. Там досить велике поселення татар, недалеко від Білогірська. Кожен із моєї компанії собі сподобав якийсь із їхніх будиночків. Вони малесенькі, 2х2 метри, без даху, просто ракушняк. Я там зробила пару картин, і таке придумала: призначила годину, купила кримські вина на «відкриття», увімкнула музику, і всіх запросила. Ми вдавали ніби це галерея, відкриття виставки, тусили там, назвали колективно «без даху» і цікаво проводили час.

Далі у мене вже було багато серйозних виставок у різних галереях світу. Проте вважаю, що творчим успіхом можна назвати й будь-які інші речі. Коли я задоволена пройдешнім днем, тоді це, напевно, творчий успіх. Коли ставиш свій підпис на завершену роботу - це теж успіх.

корнелія кульбовська
корнелія кульбовська
корнелія кульбовська
корнелія кульбовська
корнелія кульбовська
корнелія кульбовська

Як твориться мистецтво

Коли ти в майстерні будуєш діалоги між полотном і фарбою – це такий невидимий процес, який ми, художники, не можемо показати глядачам, і їм дістається найсмачніше, тобто завершена робота. Мені важливий саме процес, я не можу без нього жити, а результат вже важить для мене менше, його я залишаю для глядача.

Колись розумні іспанські люди назвали мій стиль Абстрактним Експресіонізмом. Без заперечень, я погодилась на це визначення. Та для мене це радше не техніка, а моя рука: мені так ллється фарба, люблю змішувати кольори, залишати їх на півдорозі… Для маювання витрачаю дуже багато фарб і немало пензлів, які змінюю постійно, бо не маю часу на вимивання їх під час роботи. Вигідніше мати 20 інструментів, а вже потім їх відмивати годину, аніж постійно чистити декілька.

Малюю зазвичай досить швидко: якщо вже почала, то пишу, поки не закінчую картину. Лише у випадку великих форматів доводиться відкладати на наступний день, але дуже цього не люблю.

корнелія кульбовська

Про що шепочуть картини

Мені подобається Тіло, воно прекрасне в будь-який вік і будь-якій формі, а коли є два тіла – це вже пісня. Усі ми дуже різні, і стосунки у кожного неповторні. Я люблю вигадувати собі історію і просто пишу її. Може, мої картини не в'яжуться між собою, але я вбачаю у них одне ціле. В той же час, їх всіх треба дивитись окремо, і кожна належить «комусь»...

Я не люблю пояснювати свої роботи, бо для мене на них одна історія, а для вас вона зовсім інша, і нехай такою й залишається.

корнелія кульбовська

Художник - це моя професія

Я захоплююсь вивченням іноземних мов. Зараз вчу вже четверту. А художник – це не хобі, це – моя професія. Це робота кожного дня, і доволі не проста, так як немає схеми, немає доріжки, по якій можна собі йти і чекати результату на певних етапах. Це – моя професія, те, що я вмію найкраще і чому присвячую увесь свій час.

корнелія кульбовська
Зараз читають
x Close

Стань нашим бро у Facebook!