LVIV.COM

Для чого водили козу або як Україна святкувала Щедрий вечір

Для чого водили козу або як Україна святкувала Щедрий вечір

Водіння кози – одна з найдавніших різдвяних містерій, яка збереглася до наших днів і відбувається у Щедрий вечір. Про це повідомляє Твоє Місто.


Із 13-го на 14 січня українці звично святкують Старий Новий рік, готують страви, щедрують та відтворюють давні традиції.

Цього дня наші предки започаткували традицію водити «Меланку». Інша назва – Маланка. Дівчата обирали найкращу дівчинку й одягали її «молодою» у вінок, стрічки та намисто. Друга з дівчат убиралася за молодого (жупан, шапка, шаровари, чоботи) й звалася Василем. На Меланки ходили  також і парубоцькі гурти. Дівчата з «Василем» та «Меланкою» до хати не заходили – щедрували під вікном. Хлопці в масках висловлювали добрі побажання, веселили піснями, танцями, жартівливими сценками. Крім того, цього дня відбувалося «водіння кози».

Для чого водили козу або як Україна святкувала Щедрий вечір

Водіння кози за рисунком 1883 року, Вікіпедія

Також у Щедрий вечір обов’язково щедрують. Піснями-щедрівками вітають одне одного зі святами й бажають багатого року. Таким чином 13-го січня в переддень Нового року закликали в дім добробут та врожай.

До речі, використання в обрядах маски кози  багатьом слов’янським і неслов’янським народам.

Різдвяно-новорічний обряд «Коза» цікавий як  старовинне ритуальне дійство, в якому поєднувалися магія, спів, музика, драматичні елементи, танці. Його основу становила календарна пісня «Го-го-го, коза» із сюжетним танцем-пантомімою ряджених виконавців.

Роль кози виконував молодий хлопець, одягнений у кожух навиворіт. У руках він носив примітивне опудало тварини, вирізане з дерева, в якого випалювалися ніздрі, а замість очей були блискучі бляшки чи ґудзики. Голова «кози» оснащувалася рухомою нижньою щелепою з борідкою. На роги «козі» могли чіпляти дзвіночок і прикрашати їх різнокольоровими стрічками.

У 19 столітті маска трансформувалась у комічний образ «кози-дівчини», який підкреслювали за допомогою плахти, намиста, кольорових стрічок. Треба було розіграти традиційну виставу в кожній хаті. Це за повір’ям  обіцяло господарям щастя і добробут.

На останній стадії свого існування обряд «Коза» втратив первісне магічне значення. Він перетворився на пародійно-гумористичну народну виставу. Сюжет драматичного дійства доповнювали новими епізодами.

Твій Бро LVIV.COM

Ділися або не палися

Зараз читають