LVIV.COM

Археологи розповіли про акваманіл, знайдений у Львові

Археологи розповіли про акваманіл, знайдений у Львові

Виріб одного з майстрів середньовічного Львова дійшов до нас майже неушкодженим – розповідає на своїй сторінці у Facebook науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба”. 


Середньовічний Львів, як відомо, був одним з центрів торгівлі та ремісництва. Значну роль в міському середовищі відігравали ремісники – зокрема, гончарі, як місцеві так і іноземці. Виріб одного з майстрів дійшов до наших днів практично неушкодженим. Мова йде про акваманіл (інша назва водолій), що був виявлений на вул. Сербській, 3. Нині будинок за цією адресою відомий громадськості та туристам як “фабрика шоколаду”. Він був знайдений в заповненні колодязя серед матеріалу XV-XVI ст.
Археологи розповіли про акваманіл, знайдений у ЛьвовіЗазвичай акваманіл (лат. aquaemanalis, aqua — вода і manus — рука) — це був настільний рукомийник, який найчастіше виготовляли з глини або бронзи у вигляді фігурок реальних чи фантастичних звірів або птахів. Їх робили пустотілими, з розкритими пащами чи дзьобами для зливу води, за ручку використовувався хвіст. Посудина відома з античних часів, проте значного поширення набула в період Середньовіччя. Початково акваманіли використовувались в церковному вжитку і служили для омивання рук під час літургій, пізніше – стали предметами побуту в феодальних (шляхетських) колах, головним чином при бенкетах.

Археологи розповіли про акваманіл, знайдений у Львові

У нашому випадку – це керамічна посудина (15,4х15,2х10,3 см) у вигляді стилізованого “голуба”, виготовлена з глини та прикрашена орнаментом в стилі ритування. Голова птаха у формі носика для зливу, тулуб – кулеподібний, хвіст виконує роль ручки. Сама істота стоїть на чотирьох ніжках, що, до речі, є найбільш незрозумілим, як для птаха.

Серед аналогій трапляється значна кількість бронзових акваманілів, тоді як керамічних у вигляді звірів та птахів не так багато. Виготовив львівського водолія, скоріш за все, місцевий майстер, хоч не виключене й імпортне походження, адже Петровичівська кам’яниця з початку XVII ст належала міщанину вірменського походження.

 

➤ Я – Delivery Manager

Твій Бро LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають