Найлегший спосіб швидко заснути – це почитати книгу перед сном, пообіцяти собі попрацювати вночі, або намагатись вкотре розібратись в часах в англійській мові. Можна скільки завгодно видруковувати, виписувати та вимальовувати таблички з цими негідниками, але вони так і залишаться табличками на папері. Тому давайте візьмемо руку і спробуємо на пальцях ще раз все зрозуміти.
Для початку варто запам’ятати три речі.
1. Часів є три: минулий, теперішній та майбутній. Можна скільки завгодно сперечатись з філологами щодо їх кількості, але, цитуючи працівницю ломбарду з художнього фільму «Великий куш»: «Я тебе ніх.. не переконую. Це факт».
2. У кожному з цих часів є по чотири складових. З усіх дванадцяти складових в 80% в повсякденному житті використовується лише п’ять: Present Simple, Present Continuous, Past Simple, Present Perfect і Future Simple. Тому в будь-якій незрозумілій ситуації обирай якийсь з них.
3. Часи завчити не вдасться. Можеш скільки завгодно пити шампанське зі спаленим бажанням в келиху, терти золоті яйця чи ловити золоту рибку – поки не зрозумієш логіку часоутворення, все буде марним.
З цим розібрались, поїхали далі.
Сміливо використовуй один з популярних часів:
Present Simple – якщо мова про типову дію, що відбувається на постійній основі і не прив’язана до моменту мовлення. I live in Lviv – живу тут постійно і завжди, а не конкретно у цю мить.
Present Continuous – якщо говоримо про дію, що відбувається в момент мови. The winter is coming – от прям зараз, атвєчаю.
Present Perfect – якщо дія відбулась, ми маємо певний результат, але час ще не закінчився. Або ж закінчена дія має наслідки в цей момент. I have washed the floor – хоч підлогу я вже помив, але вона все ще мокра. І можна нормально так навернутись.
Past Simple – якщо дія відбулась в минулому і час або вплив дії вже завершився на момент мови. I saw you yesterday – Я бачила тебе вчора, але вчора вже завершилось.
Future Simple – спірний час, який все рідше використовується. Але його можна застосовувати, коли мова про майбутню дію, рішення про яку ми прийняли щойно. We will take a taxi – на таксі ми поїдемо в майбутньому, а рішення його викликати прийняли зараз.
Все частіше замість Future Simple починають використовувати be going to. Раніше так повідомляли плани, а тепер – все, що має місце в майбутньому.
І ще трохи про часи:
Simple
Цей час підходить тоді, коли хочеш щось сказати чи повідомити без деталей та без уточнення часового проміжку. Якщо час має значення – доведеться заморочуватись з іншими складовими. Також це твій найкращий друг, якщо ти говориш про щось постійне, про звичку, а в речення так і кортить вставити usually, often, never, every Monday.
Continuous
Вживаєш тоді, коли важливо підкреслити, що дія відбувається прямо в момент мови. Цей час впізнається по дієслову to be і закінченню –ing. Це значить, що ти говориш про щось таке, що триває, що ще не завершилось.
Perfect
Утворюється з допоміжного дієслова to have. Вживаєш цей час тоді, коли дія вже завершилась і коли можна вставити в реченні «вже», «щойно», «нарешті».
Perfect Continuous
Найважчий для сприйняття складова часу, яку часто плутають з простим Continuous. Утворюється з to have і to be + -ing. Цю структуру варто вживати, коли треба підкреслити, що дія не просто відбувається в конкретний момент (як в Continuous), а має значення, ще й коли вона почалась. «На момент, про який мова, це триває вже певний шматок часу».
Наприклад, I have been studying at University for 5 years – важливо підкреслити саме час навчання (що ще не завершилось на момент мови, або завершилось щойно), тому використовується Perfect Continuous.
I was studying at University whet I met my wife – тут акцент не на навчанні, а на моменті знайомства з жінкою, тому використовується Continuous.
I studied at University for 5 years – використаний Simple, оскільки навчання вже завершилось на момент мовлення.
Ділись, Бро
