LVIV.COM

Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої

Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої
Sci-bro

До Львова приїхала Ася Казанцева, щоб зруйнувати стереотипи про те, що спортсмени тупуваті, а інтелектуали — обов’язково сутулі та кволі. Якщо ти пропустив/ла цей івент від 15х4, Sci-bro тобі зараз в двох словах розповість усе, що треба запам’ятати. 


Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі КазанцевоїАся Казанцева — відома наукова журналістка, авторка двох книг-бестселлерів про ірраціональну людську поведінку. За освітою — нейробіолог. Часто Ася їздить в різні міста і читає там лекції, зокрема, ось уже третій рік підряд — у Львові.

Щоб ці лекції не провтикувати, підпишись на Facebook львівського 15х4 і читай далі.

Для чого людині дупа?

Та ще й яка! Найбільша дупа в порівнянні з іншими приматами! А ще у нас:

  • Довге ахіллове сухожилля і бугор п’яткової кістки;
  • Вузька грудна клітка;
  • Мало шерсті й розвинене потовиділення;
  • Довгі ноги;
  • Ряд особливостей скелета, м’язів і зв’язок для стабілізації голови при бігу.

Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої

Все це з’явилося у нас раніше, ніж великий мозок. Для чого? — Ймовірно, для бігу.

Загалом, розумові здібності, пам’ять та здатність до навчання в ході еволюції виникли, для того, щоб бігти в правильному напрямку. І все це пов’язано на анатомічному рівні.

Ми знаємо гіпокамп як “зону пам’яті”. Але це також і зона просторового мислення! В 2014-му році Джон О’Кіф отримав Нобелівку з фізіології та медицини за відкриття просторових клітин. Це тип нейронів у гіпокампі, що відповідають за систему орієнтації людини у просторі.

Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої

Гіпокамп

Не тільки пам’ять, а й просторове мислення

 

 

Те, що фізична активність сприяє хорошій пам’яті, розвиненому самоконтролю та більш високій швидкості обробки інформації підтвердили вже тисячі експериментів на людях та тваринах.

Наприклад, фахівці з Гетеборзького університету і Каролінського інституту (обидва — Швеція) обробили дані обстеження 1,2 млн чоловіків віком 18 років і з’ясували, що хороша фізична форма і високий коефіцієнт розумового розвитку часто доповнюють один одного.

Тож скільки треба займатися, щоб прокачати свій мозок?

Ася каже, що упорюватись необов’язково, маючи на увазі, що з усіх сил гарувати в залі — сенсу нема (хіба якщо не хочеш стати фітоняшкою). Для мозку ж важливо хоча б 15 хвилин в день кудись йти — це вже принесе чималу користь в порівнянні з тими людьми, які нікуди не ходять.

Здається, тут усе просто: серце починає працювати краще, до мозку надходить більше крові. Насправді все це ще й приводить до ряду біохімічних, структурних і анатомічних змін в мозку, які доволі детально вивчені.

Найяскравіший приклад — підвищення рівня білка BDNF. Це білок, який виробляється в нервовій системі й забезпечує нейропластичність — здатність мозку до перебудови своїх синаптичних зв’язків. Завдяки цьому процесу ми вчимось, а мозок збільшується.
Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої

Будь-яке запам’ятовування — це поява нових зв’язків між нейронами, які беруть участь у виконанні цього завдання. ВDNF у мозку є завжди, та в експериментах з людьми й тваринами видно, що його концентрація росте тоді, коли людина чи тварина отримує достатньо фізичного навантаження. 

Що більше у вас фізичного навантаження (до певної межі, поки ви не геть змучені) — то краще у вас з цим білком. Поведінкові тести показують, що ті люди, які отримують навантаження, демонструють кращі результати в дуже широкому спектрі тестів, пов’язаних з пам’яттю. До того ж, як з довгостроковою (коли треба щось запам’ятати, а потім це відтворити), так і з короткостроковою (коли треба втримувати в голові кілька одиниць інформації).

Також тренування сприяють появі нових нейронів (принаймні, у мишей  точно). Щодо людей — невідомо стовідсотково, та ми знаємо, що сірої речовини точно більшає (хоча це може бути наслідком нових зв’язків між існуючими нейронами).

Взагалі, на інтелект впливає багато всього: наш рівень IQ значною мірою успадковується, залежить від інтелектуального навантаження, але, як бачимо, серед усього іншого значну роль відіграє й спорт. Результати тестів, пов’язаних з інтелектуальною роботою, підвищуються, якщо піддослідний перед тим займався спортом. До того ж, ефект може бути помітним після одного-єдиного тренування. Навіть якщо людина просто крутила педалі велотренажера впродовж години, то потім, коли їй дають тест на увагу, вона виконує його краще, ніж контрольна група, учасники якої сиділи й дивились усілякі відео. 

Постійні ж тренування покращують кровопостачання мозку не лише тому, що в людини більш прокачане серце, а й тому, що в мозку починають рости нові судини й він отримує більше кисню та енергії.

Якщо ти забезпечуєш мозку комфортні умови для життя, то він ефективніше працює й допомагає краще виконувати ті завдання, які ставить перед тобою життя. При чому, гнатися за високою інтенсивністю навантаження не потрібно: тренуйся вміру, проте регулярно. До того ж, кардіотренування для мозку є важливішими, аніж силові. І ще запам’ятай: що старшою є людина — то важливіше для неї рухатись.

Якщо ти не рухаєшся взагалі — сидиш на роботі лицем в монітор, їдеш на таксі й замовляєш піцу додому — ти робиш дуже погану послугу своєму мозку.

Sci-bro: як спорт впливає на мозок — для тих, хто пропустив лекцію Асі Казанцевої

А ось якщо рухаєшся хоча б 120-150 хвилин в тиждень (навіть якщо просто ходиш в доволі швидкому темпі) — то у тебе вже все буде добре. 

Це був третій випуск Sci-bro. Лови перші два:


Sci-bro: Найкоротший урок астрономії від львівського вченого Богдана Мелеха

Sci-bro: Як пояснити твоїй бабці, що таке блокчейн

Над третім працювали:
Ася Казанцева
Оксана Бро

Тобі може бути цікаво:

Ася Казанцева про “гормони щастя”

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу
Oksana Broshnivska LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають