LVIV.COM

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Ділись, Бро

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне
Роман Тищенко

Інформаційне суспільство досягло того рівня розвитку, що разом із світом почала змінюватися і людина. Люди під’єднують себе до штучних нейромереж, щоб обмінюватися емоціями, інсталюють механічні руки та кібернетичні очі. Попри те, що людина майбутнього все більше починає сприйматися як біоробот, у суспільстві все ще бояться нових технологій. Культуролог та філософ Яніна Пруденко розповіла, як вирішити проблему із технофобією на міжнародній конференції «Медії та ідентичність: Нuman Transformation in the Digital Age», що була присвячена 5-річчю Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ.


Біологічні й цифрові технології зливаються воєдино і впливають на наш зовнішній вигляд. Симбіоз починає відбуватися навіть із мистецтвом та технологіями. У сучасному світі популярно говорити про концепцію пост-людини. Людина майбутнього починає сприйматися як біоробот. Швидше за все, людина навіть перестане бути цілісним образом, а доповнювнюватиме штучний інтелект.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Яніна Пруденко (фото: Олександр Урбан)

Можна з упевненістю сказати, що це вже далеко не фантастика, а майбутнє завтрашнього дня. Цікаво, що при цьому у людей залишається внутрішня технофобія – ми дуже боїмося технологічного майбутнього. Перш за все цей страх втілюється у кіномистецтві. Лише одного фільму «Термінатор» із 1984 року вийшло п’ять частин і у 2019 році планують випустити шосту.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Технофобія зароджується ще у XIX столітті, коли люди почали підозрювати, що у технологій обов’язково має бути камінь за пазухою. Навіть зараз ми очікуємо, що нас може у будь-який час може підвести принтер, чи комп’ютер. Коли ми говоримо про страх – це сфера етики. Проте немає сенсу боятися технологій – вони уже стають частиною людини. Найджел Екленд став одним із перших людей-кіборгів. Він втратив руку через нещасний випадок і йому інсталювали механічний протез. Зараз він навіть може зав’язувати шнурки та роздавати карти. Людей звичайно жахає його металічна рука, проте коли він обтягує її штучною шкірою і рука стає естетичною – вона сприймається нормально.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Кевін Ворвік став повноцінним кіборгом із штучною нейронною системою. Спочатку він лише безконтактно вмикав та вимикав світло, але потім зумів передати відчуття своїй дружині, яка теж стала кіборгом. Він є академічною людиною і випробовує на собі, як будуть виглядати кіборги, як у минулому столітті медики та біологи випробовували вакцини та медикаменти. Проте суспільство не завжди готове до таких випробувань. Якщо охорона в його університеті звикла, що металодетектор пищить, коли професор Ворвік зранку йде на роботу, то в аеропорті виникає безліч проблем. Він приїжджає із довідоками за п’ять годин до посадки на рейс, щоб узгодити всі питання безпеки. Замість надлюдини він став людиною з особливими потребами, під яку потрібно підлаштовувати світ.

Проте технології активно впливають на людство і все мистецтво жваво на це реагує. Ще у 1980 році австралійський митець Стеларк виконав технічний перформанс із механічною рукою, яка за допомогою сигналів м’язів ніг та живота писала слово «Еволюція». У 2012 році у його руку хірургічним шляхом вживили третє вухо. Стеларка відносять до трансгуманістів, які органопроектують власне тіло. Митці-трансгуманісти своїми перформансами намагаються сказати, що технологічне майбутнє - це вже сьогодення.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Яніна Пруденко (фото: Олександр Урбан)

Фільми «Той, що біжить по лезу» та «Вона» дуже гостро показують проблему використання штучного інтелекту, тому що зараз штучних чоловіків усвідомлюють як військових, а жінок – як повій. Проте, якщо штучний інтелект проходить тест Тюрінга, – він вважається повністю повноцінним інтелектом, не гіршим за людський. Зараз же роботи презентуються як товар.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Першими ці питання підняли не філософи, а саме фантасти. Айзек Азімов сформулював три головні закони робототехніки. Але є одна суттєва проблема – закони сформовані в дусі гегелівської діалектики, де людина – господар, а робот – раб. Це можна пояснити тим, що у 40-х роках у США вирувала расова дискримінація, однак його закони живі дотепер.

Етика тих часів казала про те, що у африканців немає душі. Якщо ж робот проходить тест Тюрінга, то як його можна відправити на війну. Це дискусійне питання, на яке зараз немає відповіді. Майбутнє стало нашим сьогоденням, але для того, щоб його прийняти ми повинні усвідомити це. Нам потрібно вирішити етико-естетичні проблеми, бо вони можуть відповісти на питання сучасності.

Людина-біоробот: де закінчується людське і починається технологічне

Ми маємо урегульовувати не технології, а філософію техніки, щоб вирішити суперечку між технофобами та технофілами. Одним із тих, хто намагався це зробити, був Карл Ясперс. Він займав нейтральну позицію і стверджував, що технології – це лише посередник, за чим стоїть людина. Якщо намагатися упорядковувати технології юридично, то потрібно узгодити їх із нашими законами, щоб вони були рівними, а не рабовласницькими. У такому випадку штучний інтелект, який проходить тест Тьюрінга, бере на себе всю відповідальність дотримуватися законодавства. На нього поширюються всі права і обов’язки людини і він несе таку ж відповідальність, як і людина.

Що таке бізнес-акселератор і для чого він твоєму стартапу
Зараз читають