LVIV.COM

7 скілів крутого девелопера та як їх розвинути

480

Сьогодні існує чимало курсів, які навчать бути хорошим програмістом, але навички, необхідні для розвитку у цій справі, приходять з досвідом та сформованим стилем життя. Як зробити свою весну продуктивнішою після переведення годинника? Які звички дозволять підвищити вашу щоденну продуктивність, а які – зашкодять у процесі розробки? Ми підготували перелік топ-порад та опитали фахівців.


Плануйте час

У популярному серед топ-менеджерів жарті “Зараз я працюю 8 годин на день. Але невдовзі стану директором і працюватиму 12” – самі знаєте, наскільки мало жарту. Якщо ваш work/life balance на межі і збільшення кількості тасків не уникнути – поставте тайм-менеджер на будь-якому гаджеті. Порахуйте, скільки часу у вас займає виконання завдання і розподіліть свій робочий день відповідно до цього.

Наприклад, вранці краще робити велике й важливе завдання, а не низку дрібних, як це часто прийнято. Справа в тому, що, виконавши важкий пласт роботи, мозок “звільняється” від думання про цей таск упродовж дня.

У вас виникає відчуття вільного часу, який можна використати на щось менш пріоритетне.

Менше часу також марнуєш на прокрастинацію, коли знаєш, що удома чекає родина чи улюблені справи.

Юрій Козій, Agile Coach, партнер у ScrumGuides та лектор KMBS має для планування часу кілька лайфхаків.

“Здійснивши перехід від корпоративної управлінської роботи до власної справи, я наївно сподівався, що нарешті матиму більше часу. А насправді самостійна робота вимагає значно більшої концентрації, ніж робота менеджера.

Причиною прокрастинації є задачі або незручні, або незрозумілі, або надто великі. Щоб сфокусуватись на одній з них, використовую pomodoro techniquе. Суть техніки – у 25 -хвилинних інтервалах роботи з 5-хвилинними перервами між ними. Це доволі жорстка вправа, коли моментально фокусуєшся, вимикаєш пошту, тощо. Ефективність виростає щонайменше удвічі.”

Однак, Юрій радить не зловживати цим підходом, щоб дати собі нагоду жити без постійного цокання таймера.

“Адже робота – це всього лиш робота”, – каже він.

Їжа та сон – елементарно, Ватсон

Екс-співробітник Microsoft Лівіо Де Ла Крус вважає, що програмісти доволі недбало ставляться до повноцінного харчування та сну. Праця у вечірні години, овертайми, або кілька годин сну – і все. А це суттєво погіршує продуктивність роботи.

Хто хоч раз попрацював у такому ритмі – знає, як весело наступного дня взятися виконувати ту ж саму робочу рутину. Тому не недооцінюйте своїх годин на сон. 7-8 годин – те, що вам потрібно.

Крім того, внесіть сніданок у свій to-do-list, бо ранковий прийом їжі відновлює рівень глюкози, необхідної для функціонування мозку.

Численні дослідження навіть зазначають, що люди, які снідають, є менш схильними до стресу і більш щасливими.

А прийшовши на роботу, заведіть собі правило ставити біля себе питну воду у красивій склянці. І ще й пити її. Дві літри води прискорюють роботу мозку на 14%, а це, погодьтесь, – непоганий аргумент для тих, хто займається інтелектуальною діяльністю.

Не прилипайте до робочого крісла

Як з’їсти слона? По шматочку. Так і великий робочий день потрібно розділяти маленькими брейками, під час яких вам ще більше хотітиметься виконувати свої таски.

Але тримайтесь мужньо: прогуляйтесь по парку, згадайте, як тримати тенісну ракетку, чи просто походіть по оупен-спейсу і розімніть спину та позаплющуйте очі.

Резиденти платформи Stack Exchange вважають, що за один повний робочий день слід робити одну перерву на годину і дві маленькі перерви на чверть години.

Цінуйте корисні звички

Вчені довели, що людині необхідно 15 хв для того, щоб увійти в так званий “стан потоку”, коли мозок починає активно функціонувати над виконанням завдання.

У книзі Майка Чіксентміхайі “Потік. Психологія оптимального переживання” зазначають важливу деталь: коли людина захоплена справою, то не відчуває втоми або браку фантазії. Нас повністю поглинає те, що робимо. Це явище й називають потоком.

Є люди, які володіють ним фактично з народження, але більшості, щоб “зловити хвилю”, потрібно дещо натренуватися. Проте, після опанування такої здібності ви відчуєте, що можете бути по-справжньому щасливі на роботі.

zvychky

Тож якщо маєте якісь особливі звички – сміливо озброюйтесь ними, якщо вони не дратують ваших колег. Безневинне крутіння ручки в руках, улюблений трансформер поруч, розглядання листочків за вікном – цілком підійде.

Меломани можуть прослуховувати свої гігабайти музики, але тут слід зауважити, що для стимулювання мозкової активності підійде щось спокійне та лаунжеве. Гадаємо, ви й самі про це знаєте, якщо хоч раз пробували працювати під “Megadeth”.

metal-min

Важливо: надто активна музика під час того, як ви кодите, створює в мозку ілюзію виконання двох завдань одночасно. Уникайте такої багатозадачності.

Записуйте ідеї

Записуйте все – маленькі нотатки допоможуть організувати думки, скерують у якому напрямку рухатись та не дадуть забути щось важливе.

Для нотаток є спеціальні тулзи – Evernote, Onenote, TheBrain. Але шукайте свій індивідуальний варіант, це може бути як Google Calendar, так і нагадування в телефоні, чи проста дошка на стіні.

Бонус від таких нотаток ще й у тому, що мозок виробляє ендорфіни від виконаного завдання, і неважливо, чи ви викреслюєте його з блокнота, чи забираєте галочку з гаджета.

notes

Чимало програмерів іноді вважає, що може сходу визначити, як працюватиме функція. Якщо ви до них не належите і хочете спершу перевірити, як вона працює насправді, зекономте час собі та клієнту – не реалізовуйте її від “а” до “я”. Доведете все до ладу згодом, коли фіча сподобається вам у дії. Якщо це просто тестовий варіант, дозвольте собі чернетку. Потім відполіруєте все, коли шукатимете і виправлятимете баги. І тут у нагоді стануть і ваше терпіння, і розуміння використовуваних технологій, і навіть здатність залишатися спокійним у стресових ситуаціях.

Чим більше ви вивчаєте на курсах, на роботі, самостійно – тим більше розвиваєте далекоглядність.

Михайло Голобородько, розробник компанії Zuman, який створив дуже успішний проект “Укрдзен“, розповів, що робив замальовки перед тим, як сісти за втілення своїх ідей.

“Мене надихали розмови з людьми, або побачене та почуте. Я намагався це запам’ятовувати і фіксувати в нотатках, хоч переважно ідеї витали в голові. Створював чорновик проекту і робив, коли був час. Також допомагали асоціативні ряди.”

 

Наводьте порядок

Не той, що ви подумали. Хоча й той важливий теж. Час на “очищення коду” – для програміста безцінний, і згодом працюватиме на вас. Ви ж не любите жити у безладі, от і з кодом та сама аналогія. Хоч це й побічний процес програмування, але у відформатованому коді, в якому немає “сміття”, а функції розташовані на своїх логічних місцях, працювати набагато зручніше.

Обмінюйтесь досвідом

Скільки б досвіду ви не мали – всеодно є хтось, хто знатиме більше за вас.

know

Читайте блоги і форуми з програмування, обмінюйтесь думками – це реально працює.

Навіть коли вчитеся у інших – пригадуєте давно забуті теми, функції, прийоми. Діліться знаннями у приватному спілкуванні і на мітінгах, відвідуйте заходи, де можна дізнатися щось нове.

mark3

Маркіян Юськів, .NET Developer у SoftServe вважає, що досвідом треба ділитися завжди.

“Одна людина не може бути компетентна у всіх галузях. Але може мати більше знань в тій, чи іншій. Тому це й корисно.

Зараз я перебуваю у відрядженні у США, тут діляться досвідом дуже ефективно. Наприклад, є мітинги для девелоперів на 5-7 людей, які між собою працюють, і до півгодини щодня вони обмінюються інформацією чи шукають відповіді на питання, котрі виникають у процесі роботи. Все доволі традиційно, але ставлять запитання часто і охоче.”

І хай буде з вами сила! :)

Лілія Матвіїв для LVIV.COM
Зараз читають