LVIV.COM

Зніми житло у Львові, якщо зможеш

Зніми житло у Львові, якщо зможеш
Ріна Ісаєва

Як орендувати житло у Львові і не померти від щастя ще до того, як побачиш ту саму шикарну віллу без вхідних дверей. Лайфхаки, застереження і просто любов до зйомних квартир.


Оренда житла у Львові — болюча тема. Особливо, якщо ви маєте дітей, тварин, а то й очікування на адекватні пропозиції та швидкий результат. Можливо, не все так погано, та все ж пропозиції на ринку оренди житла вражають дедалі більше.

Я маю досвід 15-ти самостійних переїздів на зйомне житло за останні 6 років, 2 з них — це гуртожитки, а решта — квартири. 9 квартир із них — у Львові. Отож переїзди давно вже стали для мене такою ж звичною справою, як похід у сусідню крамницю за хлібом.

Також я маю унікальну можливість модерувати групу ‘‘Оренда у Львові без маклерів’’ у Фейсбуці. Повірте, це досить медитативна робота — видаляти 10 клонів одного оголошення (бо з першого разу не ясно, що ти хочеш знайти кімнату в центрі за 1500 грн з найновішим ремонтом, і не прохідну!) чи вилучати пропозиції маклерів, які зовсім розівчилися читати і сунуться в групу, де в назві їм не раді.

Але найгірше — люди вважають, що в цій групі непогано продавати домашній фарш та баночки для зберігання свяченої води. Вибачте — про наболіле.

Отже, розпочнемо із варіанту підселення.

Це така собі львівська рукавичка. Якщо власник не надто цікавиться долею своєї власності, то там можуть завести не тільки приручених домашніх тварин.

Підселення може як означати, що ви будете винаймати окрему кімнату, так і те, що будете ділити свою кімнату з кимось. Переважно пропозиціями останнього варіанту користуються студенти, щоб зекономити витрати на житло, а також на оплату комунальних послуг. (В опалювальний період так взагалі хочеться переїхати жити в ніде, щоб не використовувати світло, воду і особливо газ!)

У Львові доволі часто зустрічається варіант проживання 4, а то й 5 чи 6 людей у 2-кімнатній квартирі. Особливо, якщо ця квартира розташована в центральній частині міста. Так ви можете жити хоч на вул. Дорошенка чи вул. Староєврейській, а платити 600-800 грн з людини. І так само можете платити 800 грн за такі ж умови, але вже за житло на Левандівці або на кінці вул. Пасічної (свят-свят) — це і є чудеса по-львівськи.

Окрема кімната з євро- чи просто стерпним ремонтом обійдеться в 2500-5000 тис. грн.

Із радянськими цінними надбаннями та успадкованим інтер’єром — 1500 грн. Якщо це центр, то така кімната може вартувати і 3000 тис, навіть якщо вона прохідна і навіть якщо квартира не має елементарних умов для проживання. (Ви ж можете зробити все самі для комфортного проживання, правда, дорогі багаті люди, які хочуть жити в європейському місті?)

Усім мешканцям Львова добре відомо, що австрійські та польські будинки не надто вирізняються зручністю розташування кімнат за сучасними мірками. (А коли взагалі людям було зручно жити в прохідних кімнатах?)

Щоб дістатися через усі прохідні кімнати до однієї тупикової (це такі собі студіо австрійського зразка) необхідно обов’язково спершу увійти на святу галицьку територію — кухню. Саме так — більшість квартир у історичному серденьку міста замість вхідного коридора мають кухню. А в кухню ви часто одразу входите прямісінько із балкону внутрішнього дворика. І не забувайте — балкон може бути спільним для від двох до п’яти-семи квартир. У ванну кімнату ви також можете потрапити прямо з порогу. А навіщо далеко ходити?

Головне в квартирі — це ж не ремонти там всякі та інтер’єри, а щоб дах був над головою!

Ще одна особливість оголошень власників дорогоцінного житла в культурній столиці України — писати, що квартира розташована в ближньому центрі. Навіть, якщо квартира на вул. Зеленій. Навіть якщо номер вулиці вже заходить за число 150… То нічого, то всього лиш 15 хв до центру. (Напевно, гіперлупом.)

Я так собі розумію, що центр у Львові, то десь навколо Ратуші, що височіє над містом немов львівський біг-бен і дає точку відліку усім квартирам, які розташовані на кінці Городоцької, і від яких до центру всього лише 15-20 хв.

Особливо тішать око однокімнатні квартири (не обов’язково в центрі, і навіть не в ближньому центрі) по 12-15 тис. грн і з позначкою — з дизайнерським ремонтом! От тільки чомусь вони всі подібні між собою. Може, то один дизайнер на увесь Львів? Та й такі ремонти можна було бачити ще років 5-10 тому… Але ж усе нове — це давно забуте старе, еге ж?

Малоефективна практика — писати в групи з пошуку орендного житла, що ви шукаєте квартиру. Це геть зовсім пасивний спосіб пошуку. Навряд чи власник житла напише саме вам у коментарях, якщо він може розмістити оголошення про здачу житла — і матиме сотні відгуків, якщо пропозиція хороша.

Існує такий підвид власників — ‘‘щас оглашу весь список вимог’’. Це ті, які ‘‘ми хочемо, щоб у квартирі жила віруюча пара без дітей, або з дитиною від 7 років, або без тварин, які дряпаються, кусаються і завеликі, бажано заїхати зі своїми меблями, технікою, а ще — оплата в доларах! А якщо курс долара не підніметься, то ми піднімемо квартплату.’’

Окрема каста це, звісно ж, маклери.

Мало того, що вони жадають отримати за свої суперпослуги (егегей) 100% від місячної плати, так ще й багацько з них взагалі без року день освоюють цю професію. Тобто, працюють незаконно, із власного великого бажання заробити. Часто комунікація з представниками цієї касти виглядає наступним чином:

– Мені потрібна однокімнатна квартира поблизу площі Ринок.

– Окей, у мене є чудовий варіант — 2-кімнатна квартира на Рясному. Туди їхати всього 20 хв на громадському транспорті.

І навіть, якщо у Львові побудують гіперлуп, ви все одно не зможете дістатися Рясного за такий час, якщо приміром працюєте на Стрийській. Бо ж галицький гіперлуп гальмуватиме біля кожної церкви, щоб віряни могли перехреститися.

А ще буває, що маклери оповідають чудеса, буквально оспівують зручності та переваги вашого майбутнього житла, а потім ви приходите на огляд — і бац!, а туалет у вас прямісінько на кухні. Так! Якщо ви хоча б раз не бували в такій квартирі, вважайте, що не жили у Львові. І то ще щастя, якщо в квартирі є душ. Чудеса Львова ХХІ століття та і тільки.

Якраз влітку бачила оголошення — пропонували зняти квартиру в самісінькому центрі на вул. Личаківській (десь на середині вулиці — то ще нот бед). Ціна — 3500 грн. Квартира не має душу. Її здають тільки для проживання однієї людини, без тварин і дітей. Ось так! А як інакше? Я щось не уявляю, як можна жити з кимось у приміщенні, де немає можливості помитися. Звісно, я би жила в такій квартирі тільки в гордій самотності.

Якщо і можна вважати, що хтось стояв у правильній черзі до боженьки, то таки певно були львів’яни, батьки яких мають ще одну квартиру в запасі для свого чада. Знайте, ми (доїжджєючі) вам заздримо!

➤ Як це – їздити на електромобілі? Власний досвід

Ріна Ісаєва LVIV.COM

Ділись, Бро

Зараз читають