LVIV.COM

Мова в приматів

Уляна Громова
564

З давніх-давен люди намагалися навчити мавп розмовляти, але всі спроби були марними. Лише у 1916 році Вільяму Фернісу, ціною великого терпіння, вдалося навчити орангутана вимовляти “dady” і “cap”. Але ці слова не вимагають точного управління рухами язика та губ.


Більше нічого орангутана навчити не вийшло і тому вчені зробили висновок: раз примати не вміють видавати членороздільні звуки, то вони не здатні навчитися мови.

Примати дійсно не можуть видавати членороздільні звуки через анатомію мовного апарату і відсутність мозкових структур, які б забезпечували достатній вольовий контроль над звуковидобуттям. Але це не означає, що вони не можуть навчатися.

Знайшлися дослідники, які створили мови-посередники для того, щоб спробувати навчити приматів говорити. Це такі спрощені аналоги мови людини, реалізовані за допомогою доступних для приматів засобів: жестів, жетонів, клавіш комп’ютера та ін.

Є три основні мови-посередники, які використовувалися в дослідженнях лінгвістичних здібностей приматів: Амслен, Єркськаі мова Девіда Примака.

1. Амслен

Уошо.

Через 50 років після експерименту Ферніса, в 1966, дослідники Аллен і Белатриса Гарденер звернули увагу на те, що примати спілкуються між собою жестами. Тож вони вирішили спробувати вивчити лінгвістичні здібності приматів за допомогою рухів. Отож, Аллен і Белатриса придбали самку шимпанзе Уошо і почали навчати її спрощеної версії мови Амслен — основної жестової мови глухонімих в США і в англомовній Канаді.

Уошо

Експеримент розпочали в червні 1966 році, Уошо було приблизно 8-14 місяців. Через кілька років вчені помітили, що Уошо може навчатися новим жестам лише спостерігаючи за людьми. Ще вони звернули увагу на те, що негайні винагороди перешкоджають навчанню і відволікають шимпанзе.

Навчання відбувалося таким чином: примату показували предмет і жест, що відповідає назві цього предмета, а тоді складали йому лапу в цей жест. Через якусь кількість повторень (у різних приматів – різну) тварина запам’ятовує жест і може його використовувати, для того, щоб попросити цей предмет чи до когось звернутися.

Уошо
Окрім іменників, в цій мові також є й дієслова, прислівники, займенники, позначення часу. Для емоційних оцінок так само є позначення “добре”, “погано”, “шкода”, “смішно” та ін.

Уошо

До кінця навчання Уошо знала близько 350 жестів. Щоб жест вважався засвоєним, вона повинна була використовувати його самостійно й доречно 14 днів підряд і це перевіряли подвійним сліпим контролем.

Коли в Уошо з’явився прийомний син, то він почав вчитися жестам, спостерігаючи не за людьми, а за іншими мавпами. При цьому Уошо допомагала йому правильно показувати руками жести-символи.

Гарденери отримали багато критики а свої дослідження. Основними тезами було те, що Амслен не має чіткого синтаксису, тому не всі вважали його повноцінною мовою. Також те, що Гарднери ростили Уошо як дитину, а отже могли бути необ’єктивними в своїх висновках щодо здібностей Уошо до мови.

Коко.

Ще Амслену навчали самку горили Коко. З нею працювала дослідниця Франсін Паттерсон. Вона стверджує, що Коко опанувала понад тисячу знаків мови жестів Амслена і здатна сприймати на слух і розуміти близько двох тисяч англійських слів.

Коко

Проходячи тест на IQ, Коко показала результат в інтервалі 75-95 балів. Це відповідає рівню “трохи нижче середнього” коефіцієнту інтелекту людини.

Коко вміє жартувати і описувати свої почуття, повідомляти коли їй сумно чи боляче, відрізняє минуле й майбутнє, може обговорювати об’єкти, яких зараз немає перед нею. У 19 років Коко пройшла тест на впізнавання себе в дзеркалі, який інші горили не пройшли.

Одного разу Коко сказала інший горилi “гарний знак”, коли та використала його у відповідній ситуації. Після цього дослідники зробили висновки, що вона розуміє мову на мета-рівні.

Також Коко може брехати і жартувати. Наприклад, одного разу вона називала себе пташкою, а після кількох питань експериментаторів відповіла “Коко дуркує” і посміялася.

Франсін Паттерсон теж отримала багато критики. Як і у випадку з Уошо, критики казали, що емоційна прив’язаність до піддослідного може змусити побачити логічний зв’язок між знаками, між якими зв’язку зовсім немає.

2. Єркська

Лана.

В 1970, Карпентер разом з Ернст фон Глазерсфельдом, з метою довести здатність приматів навчатися мови, почали створювати штучну мову, в якій був би строгий синтаксис та граматика. Щоб уникнути суб’єктивності думок дослідників, вирішили, що навчання буде відбуватися через комп’ютер. Назвали цю мову Єркською. Першим приматом, що вивчав її, була шимпанзе Лана.

Єркською мову назвали на честь інституту в якому вона розроблялася. Складається з невеликих геометричних фігур, кожна з яких означає певне слово. Ці фігури називаються лексиграмами.

Лана

Як відбувається спілкування:

На стіні приміщення, в якому знаходиться шимпанзе, є клавіатура з нанесеними на клавіші лексиграмами. Коли примат натискає на кнопку, комп’ютер вимовляє вголос слово, яке він вибрав. Послідовність лексиграм комп’ютер вважає фразою, якщо вона починається певним сигналом і закінчується крапкою. Щоб подати початковий сигнал, примат смикає рукою за штангу, укріплену над клавіатурою, щоб закінчити – ставить крапку.

Після того як крапка поставлена, комп’ютер обробляє пропозицію і виносить рішення. Якщо фраза правильна – дзвенить дзвіночок, якщо ні – лексиграми зникають з екрану, а набір символів потрібно починати спочатку.

Лана швидко виявила механізм стирання. І коли допускала помилку, відразу ставила крапку, щоб почати заново без помилок.

Експериментальне обладнання допускає цілий ряд автоматичних відповідей: примат в будь-який час може замовити поїсти або попити, але тільки за умови, що фраза буде сформульована правильно. Скажімо, вона набирає на клавіатурі фразу: «Будь ласка, машино, дай мені шматочок банана». І автомат подає ласощі в поглиблення в стіні, звідки примат його забирає. Точно так само є можливість попросити шматочок яблука, родзинки, відчинити вікно чи ввімкнути фільм.
Канзі.

Також цій мові намагалися навчити самку бонобо Матата, але вона не виявляла особливого інтересу до навчання. Однак, на заняття її супроводжував її син – Канзі. Одного разу, коли Матата була відсутня, він підійшов до комп’ютера і почав складати грамотні пропозиції з лексиграм. Ставши, таким чином, першим приматом, який навчився граматиці не шляхом цілеспрямованого навчання, а самостійно.

За твердженням Сью Севедж-Рембо, яка займалася його навчанням, словниковий запас Канзі – 348 лексиграм.
На цьому відео він розпізнає на слух слово, яке йому говорять і натискає відповідну лексиграму.

3. Мова Девіда Примака

Сара.

Паралельно з єркською створювалась мова Девіда Примака – жетони на магнітній дошці. Ній навчали трьох шимпанзе, але найкраще справлялася Сара.

Спілкування відбувалось таким чином: примат брав жетони і викладав з них послідовність так, щоб вийшло речення.

Сара

Мову створювали в два етапи.

На першому етапі Девід Примак оперував символами, які позначали предмети, знайомі Сарі. Її навчили, що блакитний трикутник є символом яблука, а червоний квадратик – банана. Потім вона вивчила символи імен Примака і трьох його асистентів, а також і свого. Ще через деякий час словник Сари поповнився позначенням майже всіх предметів, що її оточували, основних кольорів спектра та всіх можливих їхніх комбінацій.

Сара

На другому етапі Девід вирішив додати прийменник “на” в мову. Для перевірки, після навчання Сари, Девід склав кілька речень, які не мали ніякого сенсу. Наприклад, червоний на зеленому, зелений на банані, апельсин на коричневому і т. Д. Йому було потрібно лише дізнатися наскільки правильно Сара засвоїла значення прийменника «на».

В результаті Сара сама стала його вчити. Вона відсунула від дошки свого вчителя і почала складати речення, але незакінчені. Вона пропонувала Девіду на вибір кілька символів, за допомогою яких він міг їх закінчити. Так, вона писала на магнітній дошці: “яблуко на…” і пропонувала на вибір кілька символів, що позначають предмети. Стіл, блюдце тощо.

4. Властивості мови

Позиція критиків стосовно того, чи можуть примати “дiйсно” спiлкуватись мовою, дуже залежить від їхнього визначення того, що саме являє собою людська мова, а це питання не має однозначної відповіді в сучасній науці.
Однак є вікіпедійне визначення мови:

Мова – це форма спілкування, яка складається з мовних конструкцій (літери, слова, пропозиції), вони створюються на основі певних правил.

І є формальні правила, яким відповідають всі мови. Їх вивів американський лінгвіст і антрополог Чарльз Хоккет. Використовуючи ці інструменти, спробуємо розібратися, чи можна вважати, що примати “володіють мовою”.

Чарльз Хоккет сформулював 16 правил, але 4 з них пов’язані зі звуковидобуттям, тому їх ми не розглядатимемо. Дотримання цих правил не є обов’язковим, адже тоді нам би довелось вважати, що німі люди не володіють мовою.
Є ще два. Чарльз Хоккет каже, що жестова мова приматів дотримується цих правил, але я не знайшла як саме (Discreteness, Duality of patterning).

А ось решту десять розберемо докладніше:

семантичність, довільність, продуктивність, переміщуваність, культурна спадкоємність, здатність до навчання, навмисність комунікації, рефлексія, ухильність, взаємозамінність.

Семантичність – привласнення певного значення абстрактного символу.

Тобто, слово “дитина” позначає не якусь конкретну дитину, а мета-поняття. Це може бути людська дитина, кошеня, теля. Це можуть бути і живі і ляльки. Це може бути як реальний об’єкт, так і картинка.

Або слово “собака” – не конкретна одна собака, а всі собаки, будь-які породи, великі і маленькі, реальні чи намальовані.
Шимпанзе в експериментах постійно демонстрували розуміння мета-понять. Наприклад, горила Коко називала свого кошеня baby cat. Або Уошо, коли побачила качку, називала її водяним птахом.

Примати вивчають слово “відкрий” стосовно трьох конкретних дверей, а потім можуть застосовувати його по відношенню до інших дверей, поширити на каструлі, ящики і нарешті на водопровідний кран.

Також примати можуть розуміти писемність, що яскраво демонструє єркська мова. У неї довільно взяті символи і кожному призначено значення, яке символ ніяк не ілюструє.

Антропоїди здатні опанувати досить абстрактні поняття, наприклад “ще”, “смішно”, “страшно”, “так”, “ні”, “потім”, “зараз”, “друг”, “ненароком” тощо.

Довільність – слово не виглядає так, як виглядає предмет, який це слово називає.

Наприклад, слово “автомобіль” не відображає машину. У багатьох мовах знайдуться винятки. Наприклад, в жестовій мові амслен, слово “будинок” – це дві долоньки складені дахом. Однак, це лише винятки.

Це правило яскраво демонструє єркська мова. У ній – довільно взяті символи, кожному з яких надане значення, яке символ ніяк не ілюструє. Жетони Девіда Примака іноді ілюструють предмет.

Продуктивність – комбінування відомих слів в одне нове для визначення чогось, назву чого ми не знаємо.
Так, Уошо, вперше побачивши на прогулянці лебедя, назвала його комбінацією жестів “ВОДА” + “ПТАХ”, що тренери трактували як “Водяний птах”, Люсі назвала кавун “ФРУКТ” + “НАПІЙ” (Уошо назвала його “ЦУКЕРКА” + ” ПИТИ “). Горила Коко назвала маскарадну маску “ШЛЯПА” + “ОКО”. Орангутан Чантек винайшов поєднання знаків “НІ” + “ЗУБИ”, для того щоб сказати, що він не буде кусатися під час гри. Уошо сама придумала жести для понять “ХОВАНКИ” і “НАГРУДНИК”.

Горила Коко придумала слово, яке означає “перстень”. Вона знала слово палець і слово браслет, а на перстень сказала “палець-браслет”. Ще вона дала ім’я своєму вихованцеві – кошеняті, вона назвала його “All Ball”. Можливо тому, що його шерсть була у чорні цяточки. Через кілька років їй дозволили завести ще двох кошенят. Вона вибрала рудого і сірого. Рудого назвала “помада” (можливо, це якось пов’язано з помаранчевою помадою), а сірого “димок”.

Коко
Примати можуть обзиватися. Уошо вилаяла служителя, який не давав їй пити, не дивлячись на її прохання, “брудним Джеком”. Лаятися її, звичайно ж, ніхто не вчив, але перенесення значення “брудний” – “поганий” виявилось їй доступним. Найбруднішу лайку винайшла горила Коко. Виглядало це як “сортирний брудний диявол”.

Ухильність – здатність брехати і обманювати, навмисно будувати пропозиції, що не відображають реальність.
Горила Коко показала в експериментах, що може брехати і жартувати. Наприклад, одного разу вона називала себе пташкою, після кількох незрозумілих питань експериментаторів відповіла “Коко дуркує” і посміялася.

Переміщуваність – предмети обговорення можуть перебувати в іншому місці і в іншому відрізку часу за допомогою слів “потім” – “зараз”, “там” – “тут”.

Експерименти показали, що примати можуть будувати висловлювання про відсутні об’єкти і про події минулого чи майбутнього. Наприклад, Канзі за допомогою клавіатури обговорює зі своєю наставницею маршрути майбутніх прогулянок. Горила Коко розповіла про іншого примата Майкла, який бешкетував у відсутності тренера кілька днів тому.

Культурна спадкоємність – здатність навчатися у свого виду. Передавати знання з покоління в покоління і всередині соціальної групи.

Експерименти показали, що і шимпанзе і бонобо можуть освоювати мову-посередник завдяки перебуванню в мовному середовищі, а не тільки при цілеспрямованому навчанні. Але вони роблять це повільніше, аніж людські діти і можуть просунутися не так далеко.

Цей феномен вперше продемонструвала шимпанзе Уошо. Вона навчила свого прийомного сина Луїса знакам амслена. Люди не показували йому їх і не спілкувалися жестами в його присутності. Він перейняв 55 знаків від Уошо та інших мавп, з якими грався. В результаті шимпанзе почали спілкуватися на мові-посереднику між собою.

Бонобо Канзі, з яким ми дивилися відео, взагалі вивчав єркську мову, але дивлячись відео з горилою Коко, яка вчила амслен, перейняв у неї кілька знаків, ставши, таким собі поліглотом у світі приматів.

Здатність навчатись – здатність вчити мови, освоїти кілька мов.

Культурна спадкоємність і здатність до навчання дуже схожі на перший погляд, але між ними є відмінність. Одна справа навчитися від своїх батьків мови, якою вони з тобою спілкуються, а інша – вивчити “іноземну”, яким для приматів є амслен,єркська і мову Девіда Примака.

Рефлексія – здатність думати про мову на мета-рівні.

Варто зауважити, що люди в перші роки свого життя, не здатні рефлексувати, і думки про те, яку функцію виконує мова в їхньому житті, з’являються не раніше трьох років.

Якщо розглядати випадок з горилою Коко, коли вона сказала іншій горилі “гарний знак”, як приклад мислення на мета-рівні, то це правило дотримується. Але взагалі потрібно більше експериментів, щоб підтвердити або спростувати наявність у приматів роздумів “про мову”.

Навмисність комунікації – говорить про вміння самому ініціювати розмову і його тему.

Примати можуть цілеспрямовано просити експериментаторів про мовне навчання. Орангутанги Галини Філіппової, коли забували жест, простягали їй руку, щоб вона склала їх в правильний жест.

Шимпанзе Лана, кілька разів безуспішно спробувавши попросити незнайомий об’єкт (коробку з цукерками M&Ms), звернулася до тренера з проханням повідомити їй ім’я цього предмета:

TIM GIVE LANA NAME OF THIS.

З нею був ще один кумедний випадок.

Ставили експеримент, метою якого було перевірити як Лана засвоїла правильну послідовність слів у реченні. Її комп’ютер і комп’ютер експериментатора були підключені до однієї дошки і Лана набирала речення, а експериментатор Тім додавав в нього помилку. Хотіли перевірити як вона її виправить і чи виправить взагалі. Спочатку Лана виправляла помилки, але через деякий час, поспостерігавши за Тімом, побачила, що це він додає помилки і написала: “Тім, ​​будь ласка, вийди з кімнати”.

Відеозаписи, зроблені у відсутності експериментаторів, показують, що шимпанзе можуть вести між собою активні діалоги, обговорюють зміст глянцевих журналів. Тримають ногами журнал, руками жестикулюють.

Взаємозамінність – все, що хтось один може почути – інший може сказати.

Тут йде мова про фізичну можливість висловити щось, що не відображає дійсність. Наприклад, написати червоним кольором слово “синій”.

Щоб полегшити нам розуміння цього правила, Чарльз Хоккет написав пояснення: “Королева мурах, наприклад, вміє виробляти такі хімічні сигнали, які не можуть виробляти жодні інші мурахи. Цими сигналами вона повідомляє свій статус.”

Таким чином, “мова” мурах не проходить перевірку цим правилом.

За допомогою мов-посередників, примати можуть сказати все, що ці мови дозволяють сказати. Навіть можуть називати себе пташкою, як ви пам’ятаєте з прикладу з горилою Коко ;)

Висновки

Вживання слів мови-посередника витримує перевірку подвійним сліпим контролем. В одному з експериментів шимпанзе Ширман і Остін повинні були набрати лексиграми на клавіатурі комп’ютера, потім піти в іншу кімнату і вибрати відповідний предмет. Один з експериментаторів записував набрану лексиграму, не бачачи предмета, а інший, не бачачи лексиграми, записував який предмет був обраний. Щоб виключити будь-яку, навіть неусвідомлену, підказку з боку людини. З цього зробили висновки, що мавпи використовують мову-посередник осмислено.

Вся критика і всі захоплені відгуки на тему “мова у приматів” повинні сприйматися з певним скептицизмом, оскільки це два протилежні табори. Один з них прагне занадто применшити результати експериментів, а другий намагається дати занадто широке значення деяким з них.

Намагаючись аналізувати нейтрально, можна прийти до висновку, що в рамках формальних правил Чарльза Хоккета – примати володіють мовою, але приблизно на рівні 3-х річних дітей.

Є сенс в тому, щоб проводити більше експериментів в цій області, адже деякі питання все ще спірні. Більш чітко поставлені експерименти можуть дати однозначний результат.

На цю лекцію мене надихнули дві книги:

Витоки моралі” Франс де Вааль
Теорія походження мови” Світлани Бурлак

Весь матеріал взято з цих книг і Вікіпедії.

Громова Уляна для LVIV.COM
Зараз читають