LVIV.COM

Ла-Ла Ленд: за крок від мрії

Ділись, Бро

Ла-Ла Ленд: за крок від мрії
Настя Сидько

На рахунку молодого американського режисера Деміана Шазелла лише три фільми, але два з них – "Одержимість" (2014) і "Ла-Ла Ленд" (2016) уже впевнено зібрали номінації та нагороди престижних кінофестивалів, а останній навіть побив рекорд "Золотого глобусу". Попереду ще випробування BAFTA і "Оскаром", які "Ла-Ла Ленд" долатиме пританцьовуючи.


Про "Ла-Ла Ленд" писали уже багато і різне. Одні вважають цей фільм визначальним для цілого покоління, порівнюють його зі знаменитим "Співаючи під дощем" (1952) Стенлі Донена і говорять, що Шазелл воскрешає жанр мюзикла, який до цього переживав coffin break. Інші ж називають "Ла-Ла Ленд" всього лише банальною, хоч і красиво зробленою історією про любов і мрії, та щиро дивуються його шаленому успіху.

Звичайно, за піснями і танцями буває важко розгледіти саму суть оповіді, але Шазелл тут працює в традиціях золотої епохи Голлівуду, коли пісні в мюзиклах уже стали частиною сюжету, вони необхідні для розуміння цілісної картини, тому просто хрумати поп-корном, поки на екрані хтось знову вирішив заспівати, не вийде.

Взагалі, з самого початку, сцена автомобільного затору при в’їзді в Лос-Анджелес має більше значення, ніж просто змусити десятки людей танцювати у спеку біля автівок. Це перше знайомство глядачів з мрійниками, які очікують від Міста ангелів дуже багато, якщо не сказати занадто. Шазелл змальовує цю юрбу, яка проштовхується через міст у пошуках слави та успіху до міста, де все можливо, яскравими фарбами, під рухливу музику Гурвіца, створюючи глянцевий ефект. Але є мрії - завжди яскраві і барвисті, а є реальність, яка вмішується, коли головні герої зустрічаються вперше і … не закохуються, не обмінюються номерами мобільних телефонів і навіть не підморгують одне одному.

Головні герої – це Міа (Емма Стоун), яка мріє про кар’єру актриси і у перервах між роботою у кав’ярні бігає на прослуховування, і Себастіан (Раян Гослінг), який віртуозно грає на піаніно, хоча йому доручають виконувати лише невигадливі різдвяні мелодії, але він продовжує мріяти про власний бар, де звучатиме справжній old fashioned джаз.
Здавалось би, їх ніщо не пов’язує, окрім того, що у обох є мрія і якась невидима сила постійно їх зіштовхує, поки вони нарешті не заспівають разом, а потім і взагалі закохаються. Але якщо придивитися, стає зрозуміло, що перед нами не просто романтичні мрійники, а справжні ідеалісти. Адже Себастіан хоче не будь-який інший бар в околиці, а саме WAN WEEK, і навіть назва у нього є готова ("Курка на паличці") і на менше він не згоден. Та й Міа хоче бути такою актрисою, як Інгрід Бергман, постер з якою висить у неї над ліжком.

Коли головні герої разом, вони разом не так для кохання, як для мріяння про ідеальне майбутнє, яке приречене не бути спільним. Адже Міа та Себастіан стають настільки поглинуті кожен власною кар’єрою та амбіціями, що почути іншого уже практично неможливо для обох. Вони змушені розійтись саме тоді, коли стає зрозуміло, що далі їм разом уже не по дорозі. Це той переломний момент у фільмі, коли пісень стає все менше, а мрії перетворюються в бажання досягти успіху. Весь глянцевий блиск безстрашних мрійників зникає під натиском жорстокої реальності. Так, якщо хочеш викупити бар і відкрити заклад своєї мрії – спочатку ти повинен грати не зовсім те, що подобається (а то і зовсім не те, і зовсім не з тими) і, закусивши губу, позувати для фотокамер.

Ми можемо разом мріяти у місті Ла-Ла, але, коли мова йде про те, щоб ці мрії втілювати – кожен сам за себе. І не тому, що егоїст, а тому що нема нічого гіршого, ніж компроміси. Компроміси вбивають мрію, а, як наслідок, і успіх, який у наш час уже став чимось на зразок "золотої лихоманки".

І фінал "Ла-Ла Ленду", коли Шазелл пропонує нам альтернативну кінцівку – це та нездійснена мрія, про яку співає Себастіан в "City of stars" – мрія, якій так і не судилося здійснитись.

Читайте також:


Естетизація зла: Ганнібал Лектер ч.1

Киянин запустив пошуковик легальних фільмів з онлайн-кінотеатрів

Про “Гусеницю Борро” і те, чому дорослим-дітям варто дивитись Хаяо Міядзакі

Як проводити вибухові публічні виступи – 7 порад від Романа Дереги
Усі статті автора
Зараз читають